На другому каналі польського телебачення показано фільм «Невигідний», у якому представлено постать Митрополита Андрея (Шептицького).
Фільм пролежав на полиці телебачення майже два роки, він – наче слідство, – пише щоденник «Gazeta Wyborcza». Видання наголошує, що важко за неповну годину простежити події, які відбувалися на пограниччі держав, народів, культур, релігій і мов, у країні, яка була під двома найбільшими тоталітарними режимами у час найбільшої з війн.
За повідомленням daily.lviv.ua, фільм акцентує увагу на трьох речах: чому Митрополит Андрей немає свого деревця в Яд Вашем і звання « Праведник народів світу», чому митрополита не зарахували до грона блаженних, хоча таку волю висловив Папа Іван Павло ІІ, кому заважає добра пам’ять про Митрополита Шептицького, хоч від його смерті у 1944 році минуло так багато часу?
Автор допису Павло Смолєнський застерігає, що відповіді сподіватися не слід – і дуже добре, бо подумати треба нам самим.
Довідка
Митрополит Андрей Шептицький (1901-1944). Упрoдовж 44-років очолював УГКЦ й українське галицьке суспільство в період двох Світових воєн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський.
Народився 22 липня 1865 року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він вирішує повернутися до свого коріння і стати ченцем Василіянського чину, щоб служити “селянській”, як її називали в той час, Греко-Католицькій Церкві.
У віці 36 років Андрей Шептицький, обдарований надзвичайними духовними харизмами, стає Главою Греко-Католицької Церкви. Він невтомно трудиться, щоб примирити різні етнічні групи, і залишає по собі багату спадщину творів на тему суспільних проблем і духовности. Розробляє нові методи служіння. Засновує чин Редемптористів українського обряду та монастирі Студійського Уставу в Україні та інші релігійні згромадження. Він стає фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надає грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам.
Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, в тому числі і багатьох православних християн, а також піонером в екуменізмі. Він опанував єврейську мову настільки добре, що міг спілкуватися з євреями. Під час його душпастирських візитів у міста єврейські громади зустрічали його з Торою. За роки нацистської окупації він переховував у своїх палатах сотні євреїв. У цей період митрополит пише пастирського листа “Не убий”, який став сміливим протестом проти звірства нацистів.
Митрополит Андрей помер 1 листопада 1944 року. Зараз успішно триває процес його беатифікації.
За матеріалами: РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
