Великий ажіотаж на цьогорічному Форумі видавців у Львові створила презентація книги «Секс, якого не знаєте» польського священика Ксаверія Кнотца OFMCap. В перший же день Форуму про неї говорили всі, а видавництво «Свічадо» не встигало відпочити від натовпів, що переслідували о. Ксаверія. І тут роль відіграла не стільки красива обкладинка з великим написом «Секс» на червоному фоні чи вдала піар-кампанія книжки. Отець просто спокійно і не поспішаючи розказував про найінтимніші моменти у сексуальних стосунках і відповідав на найвідвертіші питання аудиторії. Деякими своїми думками отець Ксаверій поділився і з CREDO
Отче Ксаверію, як так сталось, що Ви займаєтеся консультаціями у сфері інтимних стосунків? Можливо, є якась особлива історія покликання до цього служіння?
Мені здається, важко зрозуміти, чому людина може чимось перейматися. Наприклад, бідними людьми. Але я не переймався бідністю. Мене вразило те, що подружжя зустрічаються з багатьма труднощами, мають багато сумнівів. І є дуже мало людей, які їм допомагають зрозуміти себе, свою сексуальність. Це мене зачепило до глибини серця, бо я побачив, що це дуже велика проблема, і скільки плутанини пов’язано з нею. Власне, так я почав над цим роздумувати.
Важко монаху працювати у цій темі?
Знаєш, я питав у подружніх пар, яке вони мають бачення тієї чи іншої проблеми, замислювався над їхніми думками, пережиттями. Але також я знав вчення Церкви і намагався віднайти зв’язок між цим вченням та їхніми питаннями, старався відповісти на ці запитання в світлі думки Церкви. Важливо, щоб люди не вважали, що вимоги Церкви – це щось дуже складне. Для того, щоб допомогти їх зрозуміти, потрібно бути теологом. Так я починав шукати відповіді спочатку в одній проблемі, потім в другій, третій. Інколи я мав відчуття, що є питання, на які мені важко знайти вичерпну відповідь. Але тоді зазвичай з’являлось якесь подружжя і мені розказувало, як то є в їхньому житті. Були також інші пари, які говорили про те ж, але з іншого боку. І тоді я починав розуміти про що йдеться. І таким чином крок за кроком мені усе вкладалось у цілість.
Набагато важче, якщо хтось ззовні атакує, перекручує мої думки.
Маємо сьогодні багато книжок, присвячених темі сексу. Найбільш відома в світських колах – звісно «Камасутра». Чи може християнин її читати?
З’являються різні довідники з порадами і в кожному з них є цікава думка, якою варто скористатись. Але є також дурниці, не варті уваги. Тому проблема полягає лише в тому, чи людині вдасться вибрати з того всього щось корисне і погане відкинути. Якщо йому це не вдасться, то краще не читати. Бо ж ми чуємо різні погляди, але не до всіх маємо приставати. Мені залежить на тому, щоб настільки роз’яснити подружжю про що йдеться, щоб воно відчувало, який напрямок розвитку думки пропонує Церква.
У Польщі в Церкві на цю тему виходить дуже багато книжок і там, в принципі, можна знайти щось вартісне. Також не можна сказати, що в тих «позацерковних» книжках є щось абсолютно зле, бо насправді вони порушують деякі питання, яких ми не осягнули. Тільки важливо, щоб людина критично мислила.
Знаємо, що Церква закликає до того, щоб у сексуальній сфері , як і в інших, Бог був на першому місці. Але подружжя, наприклад, під час статевого акту бачить лише один одного, захоплюється лише один одним, думає лише про свого партнера. Де має бути місце Бога в такий момент?
Коли ти закохана, то не завжди будеш думати про Бога, бо все ж будеш більше думати про того хлопця, з яким маєш зустрітись. Ми можемо безпосередньо звернутися до Бога, віддати Йому свій час, думати про те, щоб бути з Ним передовсім (наприклад, на молитві). Але бувають також зустрічі з Богом через посередництво іншої людини. Тоді поруч з тим хлопцем ти відчуваєш, що тобі насправді добре, відчуваєш свою вартість як жінка. Дехто, коли закохується, починає вчитися чи шукати роботу заради іншого. Тоді люди ростуть. Якщо ж використовують один одного лише для отримання задоволення, тільки для себе, то в цьому нема дальшої перспективи для життя. Так вони віддаляються від Бога.
Якщо хтось в подружжі має проблеми на рівні фізіології чи просто не здатний до статевих зносин, що має робити в такій ситуації ця пара?
Є такі пари, які не можуть мати сексуальних відносин, але хочуть бути разом, бо не уявляють свого життя один без одного. Проте буває, що більше не можуть жити разом, оскільки одному з подружжя дуже залежить на таких відносинах або просто хоче мати дітей. Тоді, якщо цієї хвороби не можна вилікувати, Церква може сказати, що подружжя від самого початку було недійсним. Тому, якщо одна особа до повного співжиття в подружжі не надається, то та друга не мусить обов’язково з нею жити.
Проте, наприклад, якщо чоловік з жінкою не можуть мати дітей, але кохають одне одного, то можуть жити разом. Можна звісно лікуватись або ж усиновити дитину.
В якомусь із інтерв’ю Ви вжили словосполучення «чистий секс». Що воно означає?
Це можна зрозуміти у протиставленні до словосполучення «брудний секс». Тобто, це секс, в якому люди віддані один одному, як подружжя і хочуть мати дітей. Вони трактують своє подружнє життя як дорогу до Бога. І тоді їх секс чистий, бо Бог їх благословляє.
Ви працюєте з гомосексуалістами?
Ні, я цим не займаюсь. Але в Польщі є організації, які мають таку харизму.
Отче, що Ви скажете про православний погляд на сексуальні відносини, який закликає пригнічувати бажання та пристрасті свого тіла?
Взагалі йдеться про те, щоб не йти за своїми бажаннями чи пристрастями, скажімо, перед шлюбом. Натомість в подружжі треба вчитися тішитись сексуальним життям. Звісно, бувають такі ситуації, що не можна мати статеві відносини, бо, наприклад, треба почекати до неплідного періоду чи чоловік поїхав за кордон. Тоді може з’явитися бажання зрадити чоловіка чи дружину. І в цей момент людина має завдання не піддатися тим прагненням. Це залежить від того, наскільки вона дозріла.
Бачу, що йде зближення між християнськими відгалуженнями на ґрунті цієї теми. Треба очищувати тему сексу від різних забобонів та від речей, які не є християнськими, але закорінені в нашій ментальності.
Отче, Ви говорите про дозрілість. А як має виглядати статеве виховання дітей сьогодні? Чи можна їм розказувати про усе детально, чи таки варто щось приховати?
Дуже важливо завжди говорити в контексті любові. І потрібно говорити стільки, скільки дитина в той певний період розвитку є в стані прийняти. Тобто, не більше ніж вона сама захоче. Тож, якщо дитина питається звідки вона взялась, і мама їй відповідає, що з живота, то у цей момент її цікавість може бути задоволена. І немає потреби дитині ще більш щось додатково роз’яснювати. Але, коли прийде час і дитина запитає далі, бо уже знає, що з того живота потрібно якось вийти, а, отже, і там опинитись, то потрібно їй розказати знову більш конкретно. Тут найважливіше – не брехати.
Чому книга «Секс, якого не знаєте» майже не презентувалась на теренах Центральної Європи?
Взагалі, її було видано в Іспанії, в іспаномовних країнах (Латинська Америка, Чілі, Мексика), у Латвії, у Барселоні (по-каталонськи). Вона перекладається на російську мову, литовську, словацьку. Книга буде також презентована в Південній Африці, саме тому, що там знайшлись зацікавлені в цьому.
Натомість набагато важче попасти в країни Центральної Європи, особливо Францію, Німеччину. Бачу таку перешкоду, що люди не хочуть слухати іншого погляду на цю тему від християнської сторони.
Що таке любов з точки зору монаха – автора книжки про секс «для подружніх пар, які люблять Бога»?
Любов на різних етапах виглядає по-різному. Ми відчуваємо любов до членів нашої родини. Іншою є любов між чоловіком і жінкою, де бачимо, що можна любити таким закохуванням, повним емоцій, сексуальних прагнень. А потім та любов гасне чи виявляється, що з тою людиною взагалі не можна жити. Тоді виходимо на такий етап, коли у подружжі починають насправді любити один одного в такому сенсі, що уже не надають великого значення сильним почуттям. Тобто, спочатку один шукає для себе приємності в іншому, але тоді це швидше задоволення власних потреб, радості, що хтось мене кохає. Але згодом любов стає більше посвяченням себе своїй половинці. Особливо, коли приходить момент, що треба терпіти різні труднощі заради особи, яка може бути хвора або вже померла. Ну і маємо пам’ятати, що любов також виражаємо через наше тіло. Не лише в тому значення, що ми можемо комусь допомогти (наприклад, прибрати в квартирі чи інше). Любов виражається також через сексуальність. Коли любов дозріває, вона стає знаком глибокої єдності двох людей, яка з часом тільки поглиблюється.
Фото: Василь Пишкович, інформаційний відділ УКУ та надані «Свічадо»
фінансово.
Щиро дякуємо!
