Джон Генрі Ньюмен народився на початку ХІХ століття в Лондоні. Вже змалку відзначався неабиякими інтелектуальними здібностями, що проявилися під час навчання в школі. У 1817 році він розпочав навчання в оксфордському Коледжі Пресвятої Тройці, здобувши академічний титул «бакалавра мистецтв».
У червні 1824 року Джон Ньюмен став англіканським дияконом, а через рік був висвячений на священника. Згодом став настоятелем в університетській церкві св.Марії, де душпастирював до 1842, заслуживши славу відомого проповідника. В цей період почав студіювати твори Отців Церкви. У 1832-1833 роках здійснив подорож Середземномор’ям, відвідавши також Рим. Після повернення Ньюмен став одним із активних учасників так званого «Оксфордського руху», який виступав за відновлення традиційних аспектів християнської віри, що були втрачені в англіканстві. Разом з однодумцями був співавтором серії публікацій «Tracts for the Times», і в останньому «90-му трактаті» Ньюмен намагався показати відповідність між «39 артикулами Англіканської віри» та вченням католицького Тридентського Собору. Це викликало засуд з боку англіканських єпископів. У 1942 році Ньюмен зрікся душпастирства в парафії св.Марії, а у 1945 році був прийнятий до Католицької Церкви.
Через рік, у Римі, він вступив до Згромадження отців ораторіян святого Филипа Нері, у 1847 році був висвячений на католицького священника, а згодом заснував перший ораторій св.Филина Нері на британській землі.
Повернувшись на батьківщину, о.Генрі продовжив проповідницьку, наукову та публіцистську діяльність. У 1850 році папа Пій ІХ проголосив відновлення католицької ієрархії в Англії, і того ж року о. Ньюмен став першим ректором Ірландського католицького університету. У 1879 році Папа Лев ХІІІ підніс його до кардинальської гідності, визнаючи заслуги о.Ньюмена не лише перед англійською, але й перед Вселенською Церквою.
Останні роки життя кардинала Ньюмена були позначені погіршенням стану здоров’я. 11 серпня 1890 року він помер у своїй кімнаті в домі отців-ораторіанців святого Филипа Нері в Бірмінґемі, залишивши по собі велику богословську спадщину.
фінансово.
Щиро дякуємо!
