Літургійні читання на урочистість Христа Царя, рік В (РКЦ)

Римо-католицький календар

Господа нашого Ісуса Христа, Царя Всесвіту, рік В

Перше читання
2 Сам 5, 1-3

Читання з Другої книги Самуїла

Тими днями всі коліна Ізрáїля прийшли до Давида в Хевроні і кажуть: «Дивись, ми твої кості й твоє тіло. Вже й раніш, ще як царював Саул над нами, ти був тим, хто водив Ізрáїля в поле і назад приводив, до того ж і Господь сказав до тебе: “Ти будеш пасти Мій народ Ізрáїля, ти будеш князем над Ізрáїлем”». Як прийшли всі старші Ізрáїля до царя в Хеврон, цар Давид уклав із ними союз у Хевроні перед лицем Господнім, і вони помазали Давида царем над Ізрáїлем.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 122 (121), 1-2. 4-5 (П.: пор. 1)

У дім Господній з радістю ходімо

Я зрадів, коли мені сказали: *
«Ходімо до Гос­поднього дому!»
Наші ноги стояли *
в твоїх брамах, Єрусалиме.

Бо туди приходили племена, племена Господні, *
як свідчення для Ізрáїля, щоби славити Ім’я Господнє.
Адже там встановлено престоли для суду, *
престоли для дому Давида.

Друге читання
Кол 1, 12-20

Читання з Послання святого апостола Павла до колосян

Брати! З ра­дістю дякуймо Отцеві, який знай­шов нас гідними частки у спадщині святих у світлі. Він визволив нас від влади тем­ряви та переніс до Царства сво­го улюбленого Сина, в якому маємо викуплення, прощення гріхів. Ісус Христос — образ невидимого Бога, первородний усього творіння. В Ньому створене все, що на небі й на землі, — видиме й не­ви­диме, — чи престоли, чи панування, чи начала, чи влади, — все через Нього і для Нього створене. Він — раніш усього, і все існує в Ньому. Він є Головою тіла — Церкви. Він — початок, первонароджений з мерт­вих, щоб у всьому Він мав першість. Тому що Бог уподобав, аби в Ньому перебувала вся повнота, щоби через Нього примирити із собою все, примирити Кров’ю Йо­го хреста, — і земне, і небесне.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Пор. Мк 11, 9. 10

Алілуя, алілуя, алілуя

Благословенний, хто йде в Ім’я Господнє!
Благословенне прийдешнє цар­ство батька нашого Давида!

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 23, 35-43

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу насмі­халися над Ісусом начальники, ка­жу­чи: «Він інших спасав, тож нехай спасе і cебе cамого, якщо Він Хри­с­тос, Божий Обранець!» Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет і казали: «Якщо Ти — юдейський Цар, спаси cебе!» Над Ним був напис: «Це — Цар юдеїв». Один із розп’ятих злочинців ли­хо­словив Його, кажучи: «Хіба Ти не Христос? Спаси cебе й нас!» А другий обізвався і, докоря­ючи йому, сказав: «Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засу­дже­ний? Але ми — справедливо, бо ді­ста­ємо належне за те, що вчинили! Він же нічого поганого не зробив». І додав: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє». А Він сказав йому: «Воістину кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в раю».

Слово Господнє

Біблійні роздуми:

Пом’яни нас, Царю, у своєму Царстві (Слово між нами)

Насмішники — перші слуги спасіння (о. Василь Косік)