Римо-кат.: Св. Мартина Турського, єпископа
(біл) Обов’язковий спомин
Греко-кат.: прпмчц. Анастасії Римлянки
Переставлення прп. Аврамія архимандрита, Ростовського чудотворця
Римо-католицький календар
Св. Мартина Турського, єпископа
(біл) Обов’язковий спомин
Перше читання
Флм 1, 7-20
Читання з Послання святого Павла Апостола до Филимона
Любий! Через твою любов я маю велику радість і втіху, бо ти, брате, заспокоїв серця святих. Отже, хоч я і маю велику відвагу в Христі тобі наказувати про те, що потрібне, – проте радше з любові благаю. Я, Павло, старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа, благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима, який колись тобі був непотрібний, та нині й тобі, й мені дуже потрібний. Його відіслав я тобі, він – моє серце. Тож ти прийми його. Я його бажав у себе залишати, щоби замість тебе послужив мені в кайданах за Євангеліє, але без твого відома я не хотів нічого робити, аби твоє добродійство не було примусовим, але добровільним. Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, – вже не як раба, але вище від раба, – як улюбленого брата, – особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі. Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як мене. Коли ж він у чомусь скривдив тебе або що винен, то зарахуй це мені. Я, Павло, написав своєю рукою: я віддам; не кажу тобі, що й самого себе ти мені винен. Так, брате: нехай одержу від тебе те, що прошу в Господі. Заспокой же моє серце в Христі!
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 146(145)
Щасливі, кому Бог допомагає.
Щасливий той, в кого надія на Господа, Бога свого, †
Що вірність береже повіки, *
що пригнобленому чинить правосуддя,
що дає хліб голодним. *
Господь визволяє в’язнів,
Господь відкриває сліпим очі, *
Господь випростовує похилих,
Господь праведників любить. *
Господь захожих захищає,
Підтримує сироту й удову, – *
дорогу ж нечестивих відвертає.
Господь буде царем повіки, *
твій Бог, Сіоне, по всі роди.
Спів перед Євангелієм
Лк 21, 36
Алілуя, алілуя, алілуя.
Будьте чуйні і кожного часу моліться,
щоб могли стати перед Чоловічим Сином.
Євангеліє
Лк 17, 20-25
† Читання святого Євангелія від Луки
Того часу, як фарисеї запитали Ісуса: «Коли прийде Боже Царство?» – Він відповів їм і сказав: «Боже Царство не прийде помітно, і не скажуть: «Ось тут воно, або там!» Адже Боже Царство всередині вас!» І сказав учням: «Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, – та не побачите. І скажуть вам: «Ось тут!» – або: «Ось там!» – не виходьте і не біжіть слідом. Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син Свого дня. Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом».
Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
прпмчц. Анастасії Римлянки
Переставлення прп. Аврамія архимандрита, Ростовського чудотворця
Ряд.: Ап. 2 Сол. 276 зач.; 2, 13-3, 5.
13. А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду, 14. до чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа. 15. Тож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно. 16. Нехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію, 17. врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові. 1. А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас, 2. і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх – віра! 3. Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого. 4. Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити. 5. Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.
Єв. – Лк. 70 зач.; 13, 1-9.
1. Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами. 2. Озвавшись, він сказав їм: «Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? 3. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. 4. Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? 5. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.» 6. І він розповів їм оцю притчу; «Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов. 7. Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще? 8. А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. 9. Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.»
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua