Про цивілізаційні виклики сучасному християнству говорили у Львові в Українському Католицькому університеті під час круглого столу «Християнин перед лицем культурно-цивілізаційних викликів». Дехристиянізація людських душ є ознакою сучасного світу, наголошували науковці. Відтак заклик Папи Бенедикта XVI до нової євангелізації Європи вважають особливо актуальним.
Головна суперечність сучасного світу, якщо говорити в філософському розумінні, полягає у боротьбі між цивілізацією та варварством. А носіями цивілізації є далеко не ті, що претендують на це звання. На цьому наголосив головний доповідач круглого столу, публіцист, релігієзнавець Мирослав Маринович.
Він висловив переконання, що моральний занепад, який спостерігається нині, мав би передувати духовному злету, це є певний індикатор, що в якомусь, наразі невидимому, місці йде нарощення духовного порядку. Важливо, щоб з’явились люди, які зможуть повернути суспільство у бік добра і духовного ладу, зауважує Маринович.
Там, де колись були великі цивілізації, сьогодні пустеля. Відтак чимало песимістів говорять, що цією пустелею з численними християнськими церквами є Європа. Однак це несправедливе звинувачення, вважає експерт. Адже європейська спільнота зуміла любов до ближнього інкультурувати, втілити в життя на прикладі соціальних питань, наголосив Мирослав Маринович. Нині християнство у Європі переживає багато викликів.
«Християнство перейшло в культуру, причому в усій Європі. Згадаймо, як сказав білоруський президент Лукашенко, що він православний атеїст. Так могли б сказати багато європейців: «Я – секулярний католик». Це є проблема, яка відображається навіть на геополітичному рівні. Який головний аргумент мусульман, мусульманських фундаменталістів? Захід – це цивілізація зла. Вони декларують принципи, а їх не дотримуються. Оце я і вкладаю у зміст, автентичність християнства. Якщо християнин автентичний, то він живе відповідно до того, що декларує», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Мирослав Маринович.
Християни мають об’єднуватись у духовно-просвітницькому просторі – богослов
Християнству довелось визначитись у ставленні до інших релігій, до численних філософій і світського суспільства з його усіма ознаками. У старій цивілізованій Європі створюється європейський іслам. Відтак це для християн має стати поштовхом замислитись над християнськими цінностями. Людина має захотіти добра і преображення для світу, жити Христовою правдою. Бо якщо кожен рятуватиметься сам, то відповідно рятуватиме й інших довкола себе, зазначив викладач кафедри богослов’я Віктор Жуковський.
«Сам християнин, як людина у Богові, може змінити нелюдську ситуацію неповаги до людської гідності, – каже він. – І тут ідеться не про одиничні церковні акції, які після більш-менш успішного втілення дуже швидко забуваються. Тут йдеться про буттєве, широкомасштабне спрямування місії Церкви. Ціль якого – об’єднати у духовно-просвітницькому просторі своїх членів. Зараз я не бачу активної такої роботи».
Нещодавно канцлер Німеччини Анґела Меркель, говорячи на тему ісламізації країни, зауважила, що громадянам Німеччини потрібно стати на захист християнських цінностей, на яких тримається суспільство. «У нас не забагато ісламу, у нас мало християнства. У нас мало дискусій про християнський погляд на людство», – сказала німецький канцлер.
Чимало релігійних експертів наголошують, що проблема дехристиянізованої європейської спільноти у відсутності релігійної переконаності. А тому так вирізняється на цьому тлі переконаність мусульман.