«Будьте, брати, довготерпеливими, аж до Господнього приходу», – цими словами з послання святого Апостола Якова Папа Бенедикт XVI розпочав проповідь під час Вечірні, якою разом зі студентською спільнотою Риму розпочав безпосереднє приготування до Христового Різдва. Тисячі юнаків і дівчат 16 грудня ввечері заповнили Ватиканську базиліку, щоб помолитися разом зі Святішим Отцем та отримати його благословення.
Така зустріч Вселенського Архиєрея з молоддю напередодні різдвяних канікул вже стала традиційною і проходить понад 30 років. Промовляючи до присутніх, Папа наголосив на тому, що прийти до Вифлеємських ясел означає здійснити шлях, який дозволяє відчути «повну і безкорисливу близькість Бога, Який оновлює та підтримує людину».
«Запрошення Апостола вказує нам дорогу, що веде до Вифлеєму, звільняючи наші серця від будь-якої частки нетерпеливості та фальшивих очікувань, які завжди можуть загніздитися у нас, якщо забуваємо, що Бог уже прийшов, уже діє в нашій особистій та спільній історії та просить, щоб Його прийняли», – зазначив Бенедикт XVI. Він звернув увагу на те, що повернення до вертепу не є якоюсь віртуальною мандрівкою, але шляхом, який ми повинні пройти, відчуваючи сьогодні близькість Бога та Його дію, а християнські терпеливість та постійність, про які згадує святий Яків, «не є синонімом апатії чи фальшивої смиренності, але чеснотами, того, хто знає, що може і повинен будувати не на піску, але на скелі; того, хто вміє розпізнавати людські часи та умови, тому уникає затемнення найглибших очікувань душі утопічними чи швидкоплинними надіями, які потім розчаровують».
У цьому контексті Святіший Отець заохотив «йти до Вифлеєму» з поглядом, скерованим до терпеливого та вірного Бога, Який уміє чекати, зупинитися, шанувати ритм нашого існування. «Дитятко, Яке зустрінемо, – сказав він, – є повним проявом таємниці любові Бога, який любить, даруючи життя, любить безкорисливо, Який навчає любити і просить лише, щоб Його любили». Ця дорога, вів далі Папа, є шляхом внутрішнього звільнення, досвідом любові, оскільки спонукує вийти назустріч Богові, який став близьким, та наповнює серця надією й безкорисливою любов’ю. «Дитятко, яке знайдемо між Марією та Йосифом, є Логосом-Любов’ю, Словом, Яке може надати повноту сенсу нашому життю», – зазначив Бенедикт XVI.
Звертаючись до університетських спільнот, до тих, хто стоїть на захоплюючій та зобов’язуючій дорозі наукових досліджень та розвитку культури, Папа зазначив, що Воплочене Боже Слово запрошує їх розділити разом з Ним терпеливість «будування». «Будувати особисте життя, будувати суспільство, це не та справа, яку можна здійснити поверховими та неуважними серцями та умами, – сказав Бенедикт XVI. – Тут потрібні глибока виховна діяльність та постійне розпізнавання, які повинні залучати усю академічну спільноту, поширюючи синтез між інтелектуальним формуванням, моральною дисципліною та релігійними зобов’язаннями». Святіший Отець наголосив на тому, що сьогодні відчувається потреба нового прошарку інтелігенції, що буде здатною збагнути культурну та суспільну динаміку і запропонувати не якісь абстрактні, але конкретні та реалістичні розв’язки.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
