Любов у родині важливіша від матеріальної ситуації.
Кілька днів тому я отримав електронного листа від чоловіка, який був у розпачі. Цей чоловік кілька років працював в Ірландії. Завдяки цьому зміг купити для себе, дружини і двох їхніх доньок квартиру. Рік тому виїхав ще раз. Цього разу для того, щоб збудувати власний великий дім. Коли повернувся на кілька днів відпустки довідався, що його дружина зійшлася з якимось чоловіком і дозволила йому мешкати в неї. Дві маленьких донечки називають того чоловіка татом. Не менш болюча й інша історія. Один чоловік і батько виїхав понад 10 років тому до США. Також хотів заробити на будинок, який за гроші, що він їх надсилав, будувала його дружина. Планував побути на заробітках рік або два, а залишається там і досі. Дружина зберігає йому вірність, хоча страждає від розлуки. Єдина донька роками терпіла всю цю ситуацію. Цього року зламалася. Їй забракло присутності і підтримки батька. Дівчина не довіряє чоловікам, бо боїться, що якщо зв’яжеться з кимсь з них, то він в кожну хвилину може поїхати і зникнути з її життя так само, як зробив її тато.
Навіть для самотніх людей, особливо молодих, перебування за кордоном пов’язане з більшими небезпеками ніж входження в самостійність в рідній країні. Тим більшою загрозою виїзд стає для того, хто залишає власну сім’ю. В цій справі варто мати чітку ієрархію цінностей і зрозумілі пріоритети. Немає сенсу працювати за кордоном для того, щоб виправити матеріальну ситуацію своєї родини, якщо це робиться в такий спосіб, який може закінчитися розпадом тієї ж сім’ї. Найбільшими жертвами заробітків за кордоном стають діти. Вже навіть з’явився технічний термін для їх називання – євросироти. Буває навіть так, що обоє батьків виїжджають за кордон, залишаючи дітей на руки родичів чи старших братів і сестер. Такі діти не відчувають, що їх хтось любить. В них немає родинного дому. В майбутньому їм буде важко заснувати власну родину, навіть якщо колись вони стануть матеріально багаті. Їм бракує позитивних взірців сімейного життя. В них немає прив’язаності до родини, бо сім’я не асоціюється в них з близькістю, ніжністю і радістю від перебування разом.
Якщо вже хтось зважується виїхати за кордон, то найкраще виїжджати цілою сім’єю. Виїзд по принципу залишення подруга і дітей повинен братися до уваги виключно в крайній ситуації, в ситуації голоду і браку найменших шансів знайти роботу в своєму середовищі. Навіть в такій ситуації це має бути недовгий виїзд – на 2-3 місяці. Пізніше варто повернутися і можливо виїхати знову на кілька місяців, регулярно відвідуючи при цьому своїх близьких. Тут можуть допомогти дешеві авіаперельоти. Чим менші діти, тим проблематичнішим стає виїзд. І тим більший ризик того, що хтось з молодого подружжя – той, хто виїхав, або той, хто залишився вдома – знайде собі іншого. Чим більша любов зв’язує сім’ю, тим легше їм буде знаходити такі вирішення фінансових труднощів, які не призведуть до розлуки і страждань.
о. Марек Дзєвєцкий, wiara.pl