Як багато є сьогодні нових глухих, негостинних, хаотичних і непрозорих церков. Ті, хто їх будував, не враховували голос і мовчання, які повинні були їх наповнити, не думали про літургію і зібрання, про те, що в них можна почути і побачити – зазначив глава Папської Ради культури.
Цю сувору оцінку сучасного сакрального мистецтва кардинал Джанфранко Равазі представив на римському факультеті архітектури, куди його запросили виголосити lectio magistralis на тему: «Храм і майдан, сакральний і громадський простір».
Кардинал Равазі зауважив, що сакральна архітектура, яка не вміє властиво, чи швидше прекрасно, говорити мовою світла і не є носієм краси та гармонії, не виконує свою функцію, стає світським мистецтвом і оскверняє святе місце. І тому в таких церквах ми почуваємося загубленими як в актовому залі, розкиданими як в спортивному павільйоні, пригніченими як в планетарії, спантеличені вульгарністю і претензійністю – зазначив італійський кардинал. На його думку, сучасний занепад сакральної архітектури є особливо різкий, якщо взяти до уваги великі шедеври християнської культури: величні античні базиліки, витончену красу візантійських храмів, монументальність романської архітектури, містику готики, прозорість ренесансу, величність бароко.
Керівник ватиканської дикастерії у справах культури зазначив, що християнська святиня не є магічним місцем, а символічним. Вона повинна служити особистій зустрічі людини з Богом, повинна промовляти. Тому вона має бути втіленням сенсу, істоти і порядку існування, бути знаком світла і краси. Сакральний простір є проявом космічної гармонії і блиском божественного об’явлення. Таким чином вона впливає на решту архітектурного порядку. У західній цивілізації це інколи є дуже очевидно. Як приклад, кардинал Равазі вказав своє рідне місто Мілан, де вулиці міста концентрично збігаються до катедри. Зі святині виходить подих життя, святості, світла, яке змінює повсякдення. З другого боку, місто наповнює святиню щоденним життям. Ватиканський «міністр культури» зауважив, що такого центрального бачення міста немає вже в багатьох сучасних метрополіях, наприклад в Нью-Йорку, який керується зовсім іншою логікою.
Сувора оцінка сучасного сакрального мистецтва, яку представив кардинал Равазі, викликала в Італії чимале зрушення. Ватиканського ієрарха підтримав італійський єпископ-архітектор Сімоне Джусті, ординарій Ліворно і водночас автор проектів кільканадцяти церков. «Святиня мусить промовляти до людини і до її серця, як тільки вона в неї ввійде, користуючись символічною і ефективною мовою» – зауважує єпископ. На його думку, нові церкви не можуть бути спорудженні випадково, оскільки спроектувати святиню означає також формувати душу тих, хто в ній молитиметься, – додає італійський ієрарх, який за освітою є архітектором.
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
