Миша під віником

Євросоюз більше не закриватиме очі на страждання християн.

Виявилося, що все ж таки можна. Можна помітити те, що насправді діється у світі. А може радше слід було б сказати, що рівень антихристиянського насилля за останні тижні зріс настільки, що просто неможливо довше вдавати нібито нічого не діється.

Без сумніву, прийнята нещодавно резолюція Європарламенту – це історична подія. Вона не лише засуджує акти насилля (це Євросоюз вже робив у минулому), але й пропонує конкретні політичні важелі впливу. А крім цього нагадує, що Євросоюз також відповідальний за дотримання релігійної свободи у світі, а це має перекластися на конкретні дії окремих країн. На жаль, християнам того дня не пощастило. Оголошення резолюції, яка захищає християн, було відсунуте на дальший план доповідями про застосування Євросоюзом гостріших санкцій по відношенню до режиму у Білорусії і саме цей факт потрапив у ласку всіх медіа-коментаторів. Знову християни зійшли на другий план.

В той же час, коли Європарламент мав приймати резолюцію стосовно захисту християн, мусульманський університет Аль-Азхар у Каїру на невизначений термін заморозив відносини з Ватиканом. Про це повідомив генеральний секретар навчального закладу, аргументуючи свою позицію тим, що нібито Папа Бенедикт XVI негативно ставиться до ісламу. Ну, бо як Папа наважився згадати про долю замордованих у Єгипті християнських коптів чи взагалі що-небудь говорити про дотримання релігійної свободи? Адже це втручання у внутрішні справи і за таке треба його показово покарати. Тепер почне втручатися Євросоюз. Яке тут може бути покарання?

Останні роки показують, що сам діалог з ісламом – це замало, що представникам цієї релігії можна все, навіть вбивати в ім’я Аллаха, а іншим – зась. Поки держави, в яких порушується релігійна свобода, а християни переслідуються, не відчують конкретних санкцій на власній шкірі – нічого не зміниться. Однак, потрібні не лише слова осуду, а й економічні регуляції, обмеження торгівлі чи хоча б затримання євросоюзної допомоги тим державам, де стандарт дотримання елементарних прав християн низький. Такі «засоби впливу» пропонувала вищезгадана резолюція.

Хтось скаже, що це малохристиянська позиція, проте ефективна. В іншому випадку мусульманам і надалі буде все можна, а християни – в тому числі Папа – будуть змушені сидіти тихо, як миша під віником. А це вже точно ніякий не діалог…

Беата Зайончковська, wiara.pl