«І ми, і політики – одинакові люди. Вони відрізняються від нас тим, що виставлені на особливі спокуси і виклики, і на їхніх прикладах, можливо, краще видно ті моральні недомагання, які маємо всі ми».
Блаженніший Любомир (Гузар)
Пам’ятаю зустріч із Блаженнішим влітку минулого року. Тоді на його запрошення я і ще декілька експертів обговорювали шляхи виведення української освіти з системної кризи.
Як завжди, розпочалася професійна дискусія про систему фінансування, адміністративні моделі, нормативну базу тощо. Блаженніший слухав наші роздуми кілька годин, ставив питання, уточнював окремі моменти, але особливо в дискусію не втручався. Воістину демонстрував біблійну мудрість: «Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний» (Книга приповістей 10:19).
За всю зустріч Патріарх Любомир говорив максимум 20 хвилин, але цей час експерти слухали його з неймовірною увагою та пошаною. Коментарі Блаженнішого свідчили про глибоку обізнаність з освітньою тематикою, а глибина його думок ілюструвала наявність дуже рідкісної риси – бачити справжню суть проблеми. Йому притаманна унікальна здібність: у п’ятихвилинній розмові пояснити, в чому полягає проблема та окреслити головні шляхи її вирішення.
Блаженніший Любомир — сучасна і спостережлива людина. Чудово розуміється, крім освіти, на багатьох світських проблемах. Добре знає, чим переймаються молоді люди, бізнесмени та інші верстви населення. Він набагато тонше відчуває час, ніж більшість із молодших за нього служителів Церкви.
На відміну від багатьох священиків, він говорить із мирянами їхньою мовою, не цитуючи безперервно Святе Письмо і не ґвалтуючи власною точкою зору. Аргументує із любов’ю і щирою повагою до вашої позиції.
Для мене як політика Патріарх є моральним авторитетом. Його служіння, численні інтерв’ю (мабуть, ніхто з українських Першоєрархів християнських Церков не мав подібної уваги в медіа), книги, промови показують, що це людина бачення, яке охоплює як мінімум два наступні покоління.
Все, що робилося з благословення Блаженнішого, мало в собі глибинні докорінні зрушення. Його вчинки свідчили про бажання фундаментальних, структурних змін, справжньої трансформації Церкви й суспільства. Результати освітніх, екуменічних, соціальних та благодійних проектів Греко-Католицької Церкви не дають підстав для сумніву в ефективності Любомира (Гузара) на чолі Церкви. Як на мене, він — найкращий приклад для наслідування лідерам у будь-якій сфері українського суспільства, а найперше — політикам і державним діячам.
Український народ перебуває в болісному пошуку прикладів для наслідування. На жаль, цей пошук часто відбувається за межами нашої країни або за межами нашого часу. Постать та служіння Патріарха Любомира – саме та історія успіху та результативності, яких сьогодні так бракує моєму поколінню.
Леся Оробець, народний депутат України, громадський діяч, РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
