Запекле серце

Роздуми над Євангелієм п’ятниці VII звичайного тижня

«То через серце ваше запекле, – сказав Ісус їм, – написав він вам отой припис» (Мк 10,5)

Тема сьогоднішнього Євангелія очевидна: Христос говорить про нерозривність і єдність подружжя. Розлучення подружжя – немає, оскільки двоє стають одним тілом (пор. Бут 2, 24), а хто розділяє одне тіло, той, одночасно, його вбиває. Тому розлучити подружжя неможливо. Звідси і рани завдані єдності подружжя, – чи то подружня зрада чи розлучення, – є такими болісними не тільки для чоловіка і його дружини, але також і для дітей.

Проте, Ісус в цьому фрагменті говорить ще про людське запекле серце [1] (Мк 10,5), яке настільки може бути злим, впертим і немилосердним, що навіть Мойсея, якого Святе Писання називає вельми тихим чоловіком, понад усіх людей на світі (пор. Чис. 12,3) люди з запеклим серцем схилили до того, щоб він відступив від вірності Божому Закону і «дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити» (Мк 10,4).

Напевно, як і багато інших католицьких священників, в своїй священницькій практиці я зустрічаюсь з нерозумінням людей, щодо вимог Церкви стосовно природного планування родини. Коли на передшлюбній катехезі говорю про те, що користування контрацепцією є гріхом, то часто зустрічаюсь з спротивом, мовляв як прогодувати всіх дітей, як їх всіх вивчити і пустити в світ, адже методи природного планування часто важко реалізувати…

Коли ділився своїми переживаннями з цього приводу з жінкою, що має шістьох дітей, почув у відповідь, що люди вважають себе мудрішими за Бога, думають, що ліпше за Бога знають як їм буде краще. Ось це (знати краще за Бога, що є для мене щастям) і є найліпше пояснення того чим є жорстокосердя…

Жорстоке серце небезпечне саме для тієї людини, що його має, бо таке серце може провадити лише до вічної загибелі. Натомість серце «тілесне», про яке пророкує пророк Єзекиїл веде до спасіння: «Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух мій і вчиню так, що ви будете ходити в моїх заповідях та берегти й виконувати мої установи» (Єз 36, 26-27).

Щоб серце не стало жорстоким, ми повинні перебувати з тим, Хто є тихим і сумирний серцем. Комусь, можливо, буває достатньо однієї зустрічі з Ісусом Христом, щоб серце з запеклого, кам’яного, стало чутливим і прихильним до закону Божого, проте ми повинні завжди схиляти своє серце до виконання Божих установ (пор. Пс 119, 112).

Ісусе, тихий і сумирний серцем, вчини моє серце подібним до Твого! Амінь.

—————————————————————————————-

[1] В перекладі Турконяка – жорстокосердя