Останнє дослідження фонду «Демократичні ініціативи» свідчить: в українських вишах зростає корупція, а стимулює її система освіти та самі студенти, які воліють платити за гарні оцінки, і не вірять у працевлаштування завдяки знанням. Між тим у Міністерстві освіти та науки переконані, що масштаби хабарництва у вишах перебільшують і що цю та інші проблеми дасть змогу подолати нова редакція закону «Про вищу освіту».
Владислав, студент Національного медичного університету імені Богомольця, навчається добре, однак змушений витрачати на хабарі набагато більше, аніж його стипендія, яку він отримує. Про систему корупції, яка діє у його виші, Владислав розповів Радіо Свобода.
«Корупція провокується з обох боків: і викладачами, і студентами. Кожна кафедра має свої розцінки, щоб «допомоги студентам у складанні іспитів», – так це зветься. Суми визначають завідувачі кафедр та викладачі, – розповідає студент. – Останній приклад: один із викладачів пообіцяв, що більшість студентів не складуть його іспит. Якби ми не зібрали з кожного студента по 500 гривень, ми цей іспит дійсно не склали б».
І такі випадки не є поодинокими, стверджують дослідники. Лише третина українських студентів запевняє, що не стикалася із проявами корупції та хабарництва, – такими є результати соціологічного дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Вчити ліньки, краще дати хабара
Дослідники опитали студентів шістдесяти українських вишів у різних регіонах. Третина з них підтверджують, що купували викладачам подарунки, 27% – надавали різноманітні послуги, кожен четвертий – платив за оцінки, кожен п’ятий – купував реферати. Директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна повідомила, що найбільше проявів корупції дослідження виявило на юридичних, економічних та міжнародних спеціальностях. Окрім того, найбільш корумпованими виявилися навчальні заклади Києва та маленьких містечок.
Опитування виявило, що корупцію стимулюють студенти, а ще ставлення до освіти в суспільстві, розповідає Ірина Бекешкіна. «Корупція розвивається за ринковим принципом: є попит – є і пропозиція. На запитання, чому студенти платять за оцінки, дві третини відповідають: ліньки вивчити, простіше дати хабара. Інша сторона проблеми: для отримання хорошої роботи, на думку студентів, зв’язки та знайомства є більш важливими, аніж високий освітній рівень».
За останні роки хабарництво у вишах зросло через те, що студенти почали ставитися до нього більш лояльно, констатує директор освітньої програми фонду «Відродження» Георгій Касьянов. «За цей час корупція збільшилася, як з точки зору охоплення нею освіти, так і з погляду якості корупції, глибини її проникнення в усі сфери. І що найгірше – ставлення студентів до корупції стало більш позитивним».
Українська освіта не так ішла до Європи – Табачник
Одна з причин корупції у вишах – невдале застосування європейських підходів, так вважає міністр освіти і науки Дмитро Табачник. Він висловив упевненість, що подолати цю та інші освітні проблеми допоможе новий закон «Про вищу освіту».
«Наша система освіти на порядок краща,ніж системи інших країн. А нам досі пропонують якісь пожовклі рецепти з Європи. Давайте припиняти теревенити про те, що викладач захотів і так просто взяв, скажімо, з Маші Гапоненко хабар. Опитування свідчить, що винагорода викладачам хвилює лише 15% респондентів. Для вирішення цієї та інших проблем освіти ми і готуємо новий закон про вищу освіту, який, до того ж, має зробити всі рівні освітньої кваліфікації сумісними з європейськими», – говорить міністр.
Між тим, експерти фонду «Демократичні ініціативи» та інші незалежні фахівці вважають, що хабарництво у вишах зменшиться лише за умови, що студенти побачать пряму залежність між рівнем своєї освіти та можливістю заробляти гроші. А цей рівень перевірятимуть не викладачі під час випускних іспитів, а система, аналогічна зовнішньому незалежному оцінюванню абітурієнтів.
Євген Солонина, Радіо Свобода
фінансово.
Щиро дякуємо!
