У Страсну П’ятницю, 22 квітня, на сайті в рубриці «Дайджест» була розміщена прекрасна стаття «Смерть та сенс життя», автори якої, справедливо зауваживши, що в сучасних «засобах масової інформації дуже мало уваги приділяється питанню смерті» показали, з одного боку, що ця проблема, скільки б її не замовчувати, існує і буде існувати, поки існуватиме людський рід, з іншого – якою має бути постава християнина, щодо цієї проблеми.
Цілком погоджуючись з усім, що сказано у даному матеріалі, хотів би, однак, запропонувати подивитись на цю проблему дещо ширше. Наведу цитату із вищезгаданої статті: «Як відомо, існує кілька, якщо так можна висловитися, різновидів смерті. По-перше природна, натуральна смерть від старості. Друге – смерть, що спричинена хворобою. Така смерть може бути як очікуваною, так й раптовою, несподіваною. Напевно, кожен з нас знає як вражає та пригнічує, коли здавалося б цілком здорова людина несподівано вмирає від серцевого нападу абощо… Третій різновид смерті – це смерть, зумовлена зовнішніми факторами, як наприклад отруєння, стихійне лихо, нещасний випадок….». Все абсолютно правильно, але і перший, і другий і третій «різновид смерті» об’єднує те, що і природна смерть від старості, і смерть від хвороби і смерть від нещасного випадку або насильницьких дій – це смерть фізична, тобто – пов’язана з припиненням життєдіяльності людського організму. Але чи це єдина смерть, чи це єдине, що, як написану у статті, є «нежиттям», «запереченням життя»? Спробуймо відповісти на це питання …
Бог, створивши людину на свій образ і подобу і дозволивши їй споживати плоди з усіх дерев Едемського саду, крім одного – дерева пізнання добра і зла, попередив, що порушивши цю заповідь, людина того самого дня вмре (пор. Бут 2, 16-17). Наші праотці порушили цю заповідь, скуштувавши заборонений плід, але ж фізіологічна життєдіяльність їхнього організму не припинилась. Адам, перший чоловік, прожив, як подає Біблія 800 років після народження сина, якому він дав ім’я Сет (пор. Бут 5, 4), а Сет народився після гріхопадіння. Отже, Боже попередження не справдилось? Але ж Бог не є неправдомовцем, неправди Він не говорить …
Перші люди, порушивши Божий наказ, дійсно дізнали смерті того самого дня, як це сталося, але це не була фізична смерть. Виявивши непослух Богові, людина розірвала свій зв’язок із Ним – з Тим, Хто є єдиним автором, єдиним творцем, а відтак – єдиним джерелом життя. І таким чином «нежиття», «заперечення життя» увійшло і глибоко закорінилось у життя людини. Це була, так би мовити, смерть буття, смерть, яка породжує страх перед усім, що на думку людини, заперечує її життя, не дає їй жити, приносить страждання, в тому числі – страх перед фізичною смертю. Людина, відірвавши себе від істинного Джерела життя, пізнає, що не може жити. Але, як зауважили автори матеріалу, «все у природі живої істоти заперечує смерть». І людина починає шукати життя, але будучи відірваною від Бога і тому не маючи можливості пізнавати Його волю, шукає життя там, де його немає. І, як наслідок – постійне незадоволення, постійна невпевненість і страх перед майбутнім, а також – нездатність любити ближнього: адже, шукаючи життя в інших людях, покладаючи на них свої сподівання, людина прагне бачити їх такими, якими хоче їх бачити, змінити їх згідно з власним «проектом» і тому не може приймати їх такими, якими вони є. Але людина створена, щоб любити, а любити не може. Страх смерті – не смерті фізичної, а смерті буття, смерті свого «я» – ставить між людиною і іншими людьми пергороду, яку вона не в змозі подолати. І це породжує страждання. А оскільки усі єрзаци щастя, що їх людина знаходить в земному житті (а справжнього щастя людина, відірвана від його Джерела, знайти не може), щезають разом із його закінченням, людина, думає вона про це, чи не думає, говорить чи не говорить, відчуває в глибині свого єства страх перед фізичною смертю. Ось все це і є справжня смерть, життя в «нежитті», в «запереченні життя», що тримає людину в постійному страху. І від цієї смерті, перемагаючи її своєю смертю і воскресінням, Господь наш Ісус Христос визволяє людину. Людині лише залишається скористатися плодами Його перемоги. Як це зробити? Про це, на мій погляд, добре написали автори розглянутої нами статті …
фінансово.
Щиро дякуємо!
