5 травня 2011 року в Римі, у Спільноті св.Егідія, відбулась конференція під назвою «Дар старості. Православні й католики на шляху милосердя».
Один з учасників конференції, єпископ Вінченцо Палья, нарікав, що бракує проєктів та ініціатив для людей похилого віку. На його думку, необхідно створити суспільство, в якому ставились би з повагою до будь-якого віку, і християни можуть зробити в цю справу фундаментальний внесок.
Історія стосунків Церкви з літніми людьми радикальним чином відрізняється від існуючої думки про людей похилого віку, як про засуджених. Церква і літні люди міцно пов’язані історичною дружбою, яка відображається у Священному Писанні з самого початку християнської епохи. Цей зв’язок виявлялася як в турботі про людей похилого віку, так і в розумінні цінності їхнього досвіду та мудрості. «Саме з перетину цих двох підходів, — сказав монс. Палья, — сьогодні християни можуть зробити свій дорогоцінний внесок у розуміння того, як наше суспільство може побудувати гідні відносини з людьми похилого віку».
Важливість цієї зустрічі підкреслюється присутністю на ній кардинала Курта Коха, голови Папської ради зі сприяння християнській єдності, а також багатьох представників католицького і православного світу. У своєму зверненні єпископ Палья зауважив, що, на жаль, Церква в нашу епоху виявилася не готова з пастирської точки зору до постійно зростаючої кількості людей похилого віку. Монсеньйор Палья має на увазі в першу чергу роки, що послідували за Другим Ватиканським Собором, коли вся увага була сфокусовано в основному на молоді.
Перед монс. Палья виступив митрополит Мінський і Слуцький Філарет із доповіддю на тему «Старець як виправдання старості», який підкреслив, що в сучасному суспільстві старі люди виділяються в окрему соціальну групу. «Це означає, — сказав він, — що старість більше не вважається натуральною частиною життя, а перетворилася на феномен, проблему», ніби старість більше не має ніякого значення для суспільства.
За матеріалами:Радио Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
