Все залежить від точки зору, так що Ейнштейн правий. В Амурському краї братньої Росії православний єпископ Благовіщенська Лукіан вирішив передати колишній католицький храм місцевій католицькій спільноті. Брати-православні одразу ж звернулися з листом до Патріарха Кирила.
Нещодавно переведений на Благовіщенську кафедру з Ладоги, єпископ Лукіан одним із перших своїх рішень передав Гаврило-Благовіщенську церкву католицькій спільноті. На онлайн-конференції, що відбулася 30 січня на порталі amur.info, владика відповів на шерег запитань, зокрема й стосовно цього кроку.
«У зв’язку з досягнутими раніше домовленостями (перемовини тривають уже 15 років. – авт.) розглядається питання про повернення історичного католицької церкви католикам, аби перед Богом і перед народом православні християни виглядали порядними людьми».
Вочевидь цю позицію єпископа поділяють далеко не всі. Або, точніше кажучи, бачать справу геть інакше. «Болем у серцях багатьох амурчан відгукнулось рішення… – сказано в листі до Патріарха Кирила. – Воно виглядає до певної міри логічно. Цю церкву в незапам’ятні часи збудували саме католики. Але це тільки на перший погляд. Якимось чудом до кінця 40-х років у Благовіщенську вцілів тільки один католицький храм. І оскільки парафіян залишилось мало, вони офіційно від нього відмовились. (…) Виключно стараннями і турботою православних людей цей храм не був зруйнований і підтримувався в доброму стані».
Лист завершується проханням «звернути пильну увагу» і висловлює сподівання, що «православний монастир залишиться у православної пастви». Наразі храм знаходиться у користуванні православної громади, проте, сама думка про можливість повернення його католикам багатьох дратує.
Під час онлайн-конференції єпископ Лукіан відповів як на запитання, так і на закиди стосовно його рішення про спірну будівлю:
«Мені випало ознайомитися з багатьма історичними документами стосовно польського костелу м. Благовіщенська. (…) Вельми шкодую, що любов деяких людей зводиться до католицького костелу, який тимчасово займають православні християни. І чомусь мало хто замислюється про те, що наше завдання – не стерегти стіни історично католицького храму, а будувати свої православні церкви і монастирі (…). Любов, базована на почуттях, емоціях і звичках, підпадає під визначення російського народного прислів’я «дай серцю волю – заведе в неволю». Адже Любов вимірюється не тільки часом користування, але насамперед – жертвою. (…) Якщо ви знайдете історичні документи, що католицька спільнота на чолі з ксьондзом подарували православним християнам цей храм – я буду вельми вдячний. Але на сьогодні я володію лише документальними свідченнями про те, що богоборча влада забрала у католиків цей костел».
фінансово.
Щиро дякуємо!
