Позитивні новини з України – це рідкість. Щодня ми дізнаємось про переслідування, протести, кризу, про розкол країни… А чіткої відповіді, як зробити, щоб було краще, нема. Якось під час різдвяних свят священик згадував про приклад дітей, що Христос вчив бути як вони. Мовляв, будучи дітьми у душі, ми здатні на великі зміни.
Про помилки дорослих, і нібито досвідчених, говорити доводиться часто. Візьмемо цьогорічний День Соборності та Свободи України – свято злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки. 22 січня цього року українці вперше за останні 12 років не повинні були вшановувати Свободу, бо Президент Янукович напередодні своїм Указом скасував слово «свобода» у назві свята.
Українська опозиція у Києві на День Соборності цього року вимагала визволення ув’язненої Юлії Тимошенко, зібрала великий мітинг у центрі столиці, однак осоромилась проплаченими протестувальниками.
Глава Української Греко-Католицької Церкви святкував День злуки у колі своїх колег з інших українських церков, а також з українськими чиновниками, на чолі з Президентом. Він ініціював молитву за об’єднання. В той же час єдиною Церквою, яка не була представлена на мітингу української опозиції у столиці, була УГКЦ. Складається враження, що події в Україні набирають форми повного абсурду. Якби не діти.
Я потрапила на святкування Дня Соборності до громади, де Україну люблять де-факто, де не роблять особистий піар зі свята, де соборність України відзначали молитвою, піснями та танцями, смачною українською їжею та дитячим сміхом. Так виглядала «Ялинка» у громаді СУМу, що у Пассейку, штат Нью Джерзі (США). Діти, батьки та дідусі з бабусями були цього дня одним колективом, їм було цікаво разом, і політика тут була зовсім недоречна. Здавалося б, коли цього навчаться українці, які живуть у себе на Батьківщині?
Можливо, на «ялинці» не всі розуміли значення цього свята. Можливо, танці та пісні не були досконало професійними. Однак на сцені невеликої зали за тисячі кілометрів від України цього дня були українські пісні та танці від дітей, що народились на чужині. Більшість із цих дітей ніколи не відвідували українську землю, однак мовою вони володіють краще, ніж деякі українці, зокрема з такими дорослими посадами як прем’єр-міністр України або голова Верховної Ради Криму.
Танцями та піснями ці маленькі діти – від 5 до 17 років – роблять для України більше, ніж усі українські партії разом узяті (а їх нині налічуються близько 200). Це діти із так званої діаспори, якими, без сумніву, Україна буде гордитись. Як зараз гордиться автором англомовної версії «Щедрика», композитором Петром Вільговським із Пасейку (Нью Джерзі), співачкою Квіткою Цісик із Нью Йорка чи сучасним американським режисером Роксі Топорович (Огайо). Це відомі українці із діаспори, які також колись починали із невеличкої сцени у маленькому містечку на «ялинці», а прославили Україну на увесь світ.
«Будьте як діти», хочеться сказати тим дорослим, які вчать нас по телевізору, як жити. Задовольняйтесь тим, що маєте, розвивайтесь самі та розвивайте країну. Якби наші можновладці любили читати, варто було б ініціювати в українському політикумі акцію «Прочитай «Похвалу Глупоті». Це сатирична книга католицького священика та богослова Еразма Роттердамського, який вчить бути простими як діти. Настільна книга для освіченої людини.
Та освіченості в українській політиці нині бракує, на відміну від 1919 року, коли проголошувалась повна незалежність Української Народної Республіки. Можливо, саме це і є причиною, що через багато років після проголошення соборності України у новинах все частіше чути про розкол та роз’єднання.
«Хто впокориться, той буде найбільший», – сказано у Святому Письмі. Без пихи, без заздрощів, без жадоби до багатства, але з любов’ю. Так ми зробимо країну єдиною. У нас є надія – діти, що знають історію і люблять свою країну. Є надія, що щастя не згубиться у гонитві за ним.
Ярина Матвійчук,
журналіст
_________________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
