Чи приведе розширення грона виборців до зміцнення папства? Так на шпальтах «La Lettura» – додатку до «Corriere della Sera» – формулює питання італійський політолог Ернесто Галлі Делла Лоджа. Йому відповідає знавець Ватикану Андреа Торньєллі.
Цей високо цінований ватиканіст наводить аргументи свого співрозмовника, який постулює, що задля зміцнення папства треба розширити гроно виборців, включивши всіх єпископів світу, а також генеральних настоятелів чернечих орденів і згромаджень. Згідно з цією пропозицією, єпископи мали би право дорадчого голосу (хоча нині можливе також обрання папою священика, який не є єпископом – КАІ). Загалом беручи, згідно з такою пропозицією, у конклаві брали б участь близько 6 тисяч виборців. З огляду на таке неоднорідне й чисельне гроно Галлі Делла Лоджа пропонує, щоби кандидати на Столицю Петра діставали визначену кількість підписів, необхідну, аби розпочати виборчі перегони. На його думку, така система поєднувала б більшу «демократизацію» і «колективізм» у керуванні Церквою, а крім того, зміцнювала би позиції папи.
Андреа Торньєллі нагадує, що ідея розширити гроно виборців – не нова, і її вже обговорювали після ІІ Ватиканського Собору. Папа Павло VI розглядав разом зі своїми співпрацівниками можливість розширення права участі в конклаві на східних патріархів, які не є кардиналами, а також на голів єпископських конференцій. Торньєллі наводить аргумент історика Альберто Меллоні, який зауважував, що таке розширення грона виборців означало б підкреслення централізму папства та ослаблення зв’язку з єпископською столицею Рима. «Не можна забувати, що Святіший Отець є Папою як Єпископ Рима, а не навпаки», – цитує ватиканіст слова італійського історика. Він також нагадує, що факт вибору папи кардиналами підкреслює римський характер папства. Навіть якщо кардинали – це єпископи, чиї резиденції розкидані по всіх дієцезіях світу, то вони обирають папу з огляду на те, що мають свою титулярну церкву у Вічному Місті. Надання права голосу на конклаві єпископам, які не є кардиналами, й навіть генеральним настоятелям орденів, означало б викривлення цього римського характеру папства, – стверджує Торньєллі.
За матеріалами: КАІ