Блог Оксани Попової

Пасхальна Вігілія на «футбольному полі»

18 Квітня 2012, 13:40 1153

Співати «Амінь», а чути у відповідь «гол»! Як вам варіантик святкування Світлої Пасхи?!

Останні приготування перед довгоочікуваним святом: салати перемащено, пасочку спечено, нарізку розкладено, холодець залито… Огляд святкового меню і… Ну так. Забула за хліб. Ще не пізно, до Пасхальної Вігілії кілька годин, а отже є час на поїздку до супермаркету, оскільки приватні маленькі пекарні зачинені ще з самого ранку і аж до понеділка. А без хліба ну ніяк.

Всередині здоровенного магазину було людно і гамірно… При вході голосно кричала музика. То, як завжди, була якась акція. Цього разу – передпасхальна. «Пані та панове! Підходьте ближче! Святкова пропозиція! Ви можете виграти безкоштовний шоколад!…» Той шоколад, а ще іграшку в додаток отримують всі ті, хто проспіває пісню, чи затанцює танець. Бажаючих було настільки багато, і не лише серед дітей, що проштовхнутись було неможливо. Всі веселились, підспівували і підтанцьовували. Одним словом – веселе свято. Тож Пасха завтра… І неважливо, що святкувати треба після суботньої Меси, яка закінчує Пасхальне Тридення Муки і Воскресіння Господнього. Для них свято вже наступило, хоча і не тікало протягом сорока днів посту. Втім, не затримуючись довго і не піддаючись на оманливі провокації отримати безкоштовно солодощі, я з буханцем хліба прослизнула крізь натовп, що щільно загородив всі входи та виходи, і вибігла з супермаркету.

Розпочалась Пасхальна Вігілія Великої Суботи. Священик на площі біля храму читає молитву на освячення вогню. Люди зі свічками в руках вслуховуються, проте навряд чи все розуміють. Адже поруч храму на тій самій площі в кафе-барі перед великим екраном зібралося чотири-п’ять десятків любителів футболу. Саме в цей вечір була пряма трансляція гри. Зліва священик читає освячувальну молитву в мікрофон, віряни підспівують затяжне «Амінь», а з правого боку частина запеклих вболівальників вигукують «Гол!», решта – інші слова, зміст яких з певних міркувань не вказуватиму. (Кожен вболівав за свою команду і реагував на поразку чи перемогу однаково галасливо, емоційно і не зовсім цензурно).

Процесія з вірянами, повільно під співи йшла позаду священика і двох міністрантів, що несли пасхал до храму, але раптом її розділила група юнаків в спортивних костюмах, що бігли врізнобій поміж людьми до бару аби не пропустити гру. Вони вигукували лозунги на підтримку улюбленої команди, підстрибували, свистіли у свистки, які використовують під час футбольних ігор. Люди розгублено озирались, а хлопці не звертали уваги ні на священика, ні на вірян, ні на запалений пасхал, що символізує початок Вігілії. Вони відчували себе мов на стадіоні і їм було цілком комфортно. Чого не скажеш про тих, хто прийшов до церкви зустріти Світле Воскресіння Господнє. Вони теж почувалися, немов на стадіоні, хоча, поза сумнівом, в цей вечір, прийшовши до храму, зовсім не планували перегляд футбольного матчу. Тренерам цих хлопців, що йшли позаду, було не менш байдуже того, що означає сьогоднішній вечір для католиків всього світу, до яких вони теж належали: вдень поганяли м’яча, а ввечері дружно зібралися в барі на перегляд масштабнішого видовища. А батьки, що на таке велике родинне свято відпустили своїх чад на міжміську юнацьку гру і не потурбувались поцікавитись вечірніми прогулянками своїх неповнолітніх діточок … Цікаво, що в цей вечір робили вони? І організаторам, впевнена, теж не залежало на тому, що гра припадає на Великоднє свято, адже в дітей вихідні, а, отже, не треба відривати від навчального процесу.

Знаю, що в Італії футбол, то друга релігія, але для більшості – то основне в житті. Святкувати Пасху чи переглядати в цей момент футбольний матч – то справа особисто кожного. Проте питання вихованості і поваги до інших, думаю, має стосуватись усіх без винятку: чи вірян під час переживання свят, чи вболівальників під час перегляду гри.

А вигуки, свисти і пісні не вмовкали навіть по закінченню матчу. Хто святкував перемогу своєї улюбленої команди, хто впивався пивом і гіркотою від програшу. А хто в цю мить переживав Христове Воскресіння. І лише гучне «Gloria» під органну музику допомогло відчути себе дійсно в церкві, а не на футбольному полі.

Оксана Попова, Ґаттео Маре, Італія

_________________________________________________________


У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
65249грн
73164грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
6днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: