Люблю читати

Люблю просто гортати сторінки, відчуваючи їх на дотик, прислухаючись до ледь вловимого шороху. Люблю слова «бібліотека»,»книгарня», «книжка». Стільки затишку в них.

Люблю, коли надходять вечірні години. Закохана в кожен новий вечір… Вмикаю тихенько-тихенько музику-релакс, підходжу до своєї полички, переповненої книжками. Обравши одну, відкриваю і, заплющивши очі, протяжно і на всі груди вдихаю аромат… Занурююсь під ковдру. На столикау поруч парує запашний чай. Серце б»ється в передсмаку. Сьогодні вкотре відкрию для себе щось цікаве, захоплююче, щось, що надихне і спонукає, збентежить чи заспокоїть, щось, що спровокує радість чи сум, сміх чи сльози… Люблю подібні моменти.

Практика читання по інтернету за мною не закріпилась, але лише перконала, що особисто для мене нічого кращого за книгу не має і бути не може, куди б не вели передові технології. Люблю перечитувати, перелистувати, забігаючи наперед чи повертаючись назад,виділяти олівцем слова чи вирази, записувати в щоденник і знову перечитувати.

Люблю починати кожну нову книгу. Люблю оце змішання легкого суму і радості по завершенню читання останньої сторінки.

Люблю навідувати книгарні (знаю кожну в моєму районі і далеко за його межами). То для мене найкраща прогулянка. Люблю кожну нагоду, коли маю можливість купити нову книжку. В книгарні такий спокій завжди… І вибір… І аромат…Так, аромат. Люблю до нестями, як пахне книжка. Очі оббігають численні полиці з різнокольоровими політурками. Знаходять потрібний розділ. Обираю автора чи твір, що зацікавили. Перечитую вибрані наосліп моменти, ознайомлююсь з коротким змістом кожної обраної книги і прислухаюсь до себе. На одній з них зупиняюсь, а може і на двох одразу і знову пробігаю по сторінках. Хто зна, скільки то часу проходить, бо того в книгарнях геть не помічаю і за часом не слідкую. Вочевидь, не один десяток хвилин. Є з чого вибирати, асортимент паморочить голову разом з отим п»янким книжковим ароматом. Придбала. Всміхаюсь і з радістю, мов дитина, яка отримала довгоочікуваний подарунок, лечу додому. Прилаштовую книгу серед інших, що ще не прочитані і очікують свого часу. Або ж одразу починаю читати, коли зацікавлення зросло настільки, що чекати до завершення читання попередньої не стає сил.

А ще, люблю пригадувати мого батька. Найчастіше в цих спогадах тато завжди в окулярах і з відкритою книжкою під пахвою. На всі запитання майже завжди мав відповіді. Слухала його розповіді з широко розплющеними очима і відкритим ротом… Він не мав вищої освіти, але вмів гарно, змістовно і захоплююче оповідати про різні пригоди улюблених героїв, про історію та географію. Обожнював книжки про Другу Світову війну. Коли читав їх, поруч завжди була розкладена мапа. Зважував, думав, перевіряв, складав власні стратегії, тішився перемогами і засмучувався поразками разом з автором і героями. Кожен твір пропускав через усе своє єство. І завжди, у вільні післяробочі години читав, читав, читав і читав… Наші міські бібліотеки, домашня бібліотека і бібліотеки всіх сусідів були перечитані по декілька разів. Книжка була його особливим світом… Може тому вона стала отим особливим світом і для мене… І можливо саме тому, куди б не йшла і де б не була, в моїй сумці завжди поруч зі щоденником, де записую улюблені моменти і цитати, лежить книжка. І дуже сподіваюсь, що книжка не вийде з моди ніколи!

Люблю читати.

_________________________________________________________

У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.