Про капеланство, обов’язки священика на кораблі та форс-мажори розповідає о. Ярослав Рудий, який уже 6 років служить капеланом на італійських суднах у компанії «Коста».
Отче Ярославе, розкажіть, будь ласка, хто такий капелан на морі?
– Капелан – це насамперед людина, яка користується великою довірою всіх. Він не лише священик, а й офіцер: належить до вищого офіцерського складу офіцерів, є першим помічником капітана корабля і стафф-капітана (офіцера, відповідального за весь персонал). Підпорядковується він лише цим людям.
Капелан є «правою рукою» капітана, який організовує буття на кораблі й відповідає за все. (Між іншим, згідно з уставом компанії «Коста», жоден її корабель не має права вийти у рейс, якщо на його борту немає однієї з цих трьох осіб: капітана, капелана, лікаря. Отож, судіть самі.)
" Капелан надає моральну, духовну, психологічну підтримку потребуючим
А що саме входить в обов’язки капелана?
– Вони дуже різноманітні й широкі. Безпосереднє завдання – праця з екіпажем, як і з пасажирами. Здебільшого саме капелан, з дозволу стафф-капітана, займається різними питаннями, що стосуються екіпажу (на «Конкордії» він становив 1100 осіб, рейси тривають по 7-10 місяців). Будь-які організаційні, дисциплінарні, фінансові питання, які стосуються екіпажу, не обходяться без участі капелана, який є посередником між екіпажем та офіцерським складом. Капелан надає моральну, духовну, психологічну підтримку потребуючим. Може здаватись дивним, але й певні фінансові питання контролює також саме він. Однак, попри все, головним обов’язком капелана залишається духовна підтримка.
На таких великих кораблях можна зустрітися з людьми майже зі всього світу – різних вір і культур, і невіруючими… Як із цим завданням? Адже потрібно знайти підхід для кожного.
– Тому капелан має бути не лише толерантний, а й «еластичний». Має усвідомлювати, що хоч він і католицький священик (у компанії «Коста» капеланами працюють лише римо-католицькі священики), однак має налагоджувати та підтримувати дружні стосунки з усіма, хто на кораблі. Екіпаж тісно об’єднаний спільною працею; а оскільки це ще й замкнене середовище, то атмосфера любові й братерства тут просто необхідна. Можливо, хтось би хотів бачити капеланом священика іншого віросповідання, але позиція римо-католицького капеланства настільки добре сформована і підготовлена, що наша конфесійна приналежність не створює проблем для представників інших конфесій.
Наскільки великий Ваш особистий досвід і стаж такого роду священства? Кажучи жартома, скільки Мес відслужено, скільки дітей охрещено?
– Я служу капеланом і входжу до складу офіцерів компанії «Коста» від 2006 року, але на кораблях постійно не перебуваю: не по сім місяців рейсу, а по два-три, в літній час. Капеланство це неповторна праця, з якою не зустрінешся в якомусь іншому місці на землі. Корабель – дуже специфічне середовище, яке іноді стає для людей доброю нагодою усвідомити необхідність духовного зростання та підтримки. Коли здіймається шторм, то не одна душа замислюється, чи готова вона до можливої зустрічі з Богом… Саме тому богослужіння на кораблях правляться майже щодня.
Також трапляється зустрітись під час рейсу з відновленням шлюбних обітниць та святкуванням шлюбних ювілеїв. Скажімо, я відправляв подячне богослужіння за 65-річчя шлюбу.
А чи можна на кораблі, так само як на суші, приступити до всіх таїнств Церкви? Отримати хрещення, вінчання?
– Мені особисто доводилося вділяти на кораблі таїнства хрещення, миропомазання, звичайно ж – Євхаристії та сповіді. Таїнство подружжя може бути вділене – хоча це відбувається рідко, і не з церковних причин. Просто якщо людина не є членом екіпажу, то вінчання вимагає досить багато документів і підтверджень. Для пасажирів це ускладнюється ще й тим, що замало часу на катехизу, яка має передувати тим чи тим таїнствам. Однак із персоналом таке навчання є можливим, і я сам під час останнього круїзу вділяв таїнство миропомазання людям, які пройшли майже тримісячну підготовку.
" Коли здіймається шторм, то не одна душа замислюється, чи готова вона до можливої зустрічі з Богом…
Примітивне питання – але його, буває, ставлять. Яке значення мала присутність священика на кораблі, якщо корабель все одно потонув? Он і на «Титаніку» священик був…
– Зрозуміло, що кожна людина сприймає все по-своєму, але особисто я більш ніж переконаний, що капелан на кораблі мусить бути! Трагедії стаються не лише на морі. А присутність капелана – це ще одна можливість знайти підтримку в особливо важкі для життя моменти. Навіть якщо найважливішим на судні є капітан, то все одно: капелан має бути там, де небезпечно, хоч би його допомога знадобилася тільки одній-єдиній людині.
Знаю такий морський термін: форс-мажор. Чи може капелан виконувати якусь іншу функцію, ніж відправа богослужінь чи вділення таїнств, якщо ситуація буде надзвичайна?
– На кораблі кожен виконує те, що повинен. Будь-хто, і капелан також, не може зайнятися чим йому заманеться, оскільки за кожну роботу хтось відповідає особисто.
Священик – це помічник у багатьох сферах життєдіяльності на кораблі. Зрозуміло, він не носить валіз і не миє палубу, але він офіцер, складова частинка життя судна. Крім цього, капелан допомагає у швидкісній і фаховій евакуації пасажирів із корабля у разі потреби, як це було необхідно робити в момент аварії на «Конкордії».
Італія – історично католицька держава. А як виглядає ситуація з капеланством в Україні?
– Капеланство є доволі поширеним явищем, хоч і виглядає усюди по-різному. Є кораблі, де ми зустрічаємося з капеланами різних конфесій. В американських компаніях вони зазвичай протестанти, а у французьких – протестанти або католики. Щодо України, то на наших кораблях капеланство ще не впроваджене. Але є певні речі, все ж таки пов’язані з ним.
Наприклад, у дуже багатьох портах світу, куди прибувають кораблі (пасажирські, вантажні) є так звані «центри підтримки» духовних чи соціальних потреб моряків. Тому в портах є також капелани, які зустрічаються з прибулим екіпажем і надають ту чи ту допомогу. Такі центри є і в нас. Один із них знаходиться у Ялті, інший в Одесі. Там поки що немає «своїх», постійних капеланів; їх запрошують виходячи з потреб екіпажу корабля, що наближається до порту.
Довідка
Ярослав Рудий народився 23 вересня у 1976 року у с. Деребчин Вінницької області. Закінчив Вищу Духовну Семінарію Святого Духа у Городку на Хмельниччині. У 2000 р. єпископ Ян Ольшанський у Кам’янець-Подільській катедрі рукоположив його у священики. У 2001 р. о. Ярослав виїхав до Риму, щоб продовжити навчання у Папському Латеранському Університеті. Там здобув ліцензіат з фундаментальної теології. З 2006 р. 2-3 місяці проводить у морі на суднах італійської компанії Costa Cruises у якості капелана.
Викладає фундаментальну теологію та догматику у Городоцькій семінарії.
CREDO № 1 (125), 2012
фінансово.
Щиро дякуємо!
