У смт. Бiлогiр’я (Хмельниччина) розпочав роботу дитячий будинок сімейного типу. Він міститься у приміщенні колишнього монастиря, яким опікуються священики з Товариства Католицького Апостольства (отці-паллоттини). І хоча ремонтні роботи ще не закінчились, віднедавна тут замешкали перші четверо дітей.
Відкриття у Білогір’ї будинку сімейного типу дозволить потребуючим дітям, що не знають батьківської опіки, не лише зростати на рідній землі, а й отримати повноцінне дитинство, житло та освіту.
У Домініканського монастиря, що розмістився у самому центрі Білогір’я багата історія, коріння якої сягає початку 17-го століття. Довгий час монастир був справжнім центром культурного життя, однак за радянських часів тут розміщувався і будинок культури, і редакція районної газети, і в’язниця, і віськкомісаріат, і бібліотека, і пожежна служба, і міліція, і кіномережа. А відтепер культову споруду віддали римо-католицькій громаді, яка дбає не лише про відродження духовності, а й робить суттєвий внесок у соціально-культурний розвиток регіону.
У серпні 2007 року року настоятелем парафії св. Вікентія у Білогір’ї і відповідальним за будiвництво дитячого будинку сімейного типу було призначено о. Павла Горая. Незважаючи на занедбанiсть монастиря, труднощi у пошуках фінансів, безлiч адмiнiстративних питань, брак часу, будiвництво домівки для потребуючих діток набрало чималих обертів. Руїни почали перетворюватися у їдальню, розписану петрикiвським розписом, дитячi кімнати розмальованi персонажами з дитячих мультфiльмiв, коридори наповнились світлом і різноманітними кольорами, приміщення їдальні і пральної кімнати набули затишку.
Тут все різнобарвне, якісно виконане, добре сплановане і виражає особливу турботу про майбутніх мешканців. Кожен, хто був у цьому храмі, добре знає, що означає знаходитись в місці, де все наповнено любов’ю. Наполегливість і віра настоятеля, фiнансова пiдтримка спонсорів, згуртована і натхненна праця людей доброї волi допомагають втілити мрію сиріт у реальність вже сьогодні.
Отець Павло каже: «Подібні будинки сімейного типу вже є в області: у Хмельницькому та Ярмолинцях. Але також я знаю, що дітей, які можуть виховуватися у будинку сімейного типу, лише на Білогірщині є декілька десятків. Це діти різного віку, життєвих ситуацій, темпераменту і потреб. Опікуватися вихованцями будуть посвячені і з неймовірно добрими серцями монахині. Освіту дітки здобуватимуть у місцевих закладах освіти».
З липня цього року на запрошення отців-паллотинів три сестри-монахинi зі згромадження Сестер Бенедиктинок Мiсiонерок переїхали до монастиря і займаються створенням родинної атмосфери у новiй дитячій домiвцi, їх побутом і вихованням. Адже 20 серпня 2012 року ─ це незабутній день для усіх, хто є причетний до заснування дитячого будинку. Перша зустрiч, перша неймовiрна радість: троє перших дiточок – Ігор, Міша та Максим – переступили поріг свого нового дому, заповнюючи його стiни дитячим щебетанням і гучним смiхом! З часом приєднався до них ще один мешканець,− Михайло . Тi, заради яких було покладено стiльки зусиль, нарештi пiзнають щастя перебувати в однiй великiй родинi.
19 листопада відбудеться урочисте відкриття дитячого будинку. рочиста подячна Меса розпочнеться о 10.00. Очолить її ординарій Камянець-Подільської дієцезії отець-єпископ Леон Дубравський.
Довідка
За офіційною статистикою сьогодні в Україні проживає понад 100 тис. сиріт і дітей, що позбавлені батьківського піклування. З них за рішенням судових органів протягом 2011 року було усиновлено майже 3 тис. дітей. Станом на 1 червня цього року у прийомних сім’ях і дитбудинках сімейного типу проживало ще близько 10 тис дітей. Де перебуває решта дітей і молоді, що опинились у складних життєвих обставинах, і якими є їх умови життя?
30% сімей з дітьми в Україні живуть за межею бідності. За дослідженнями UNICEF сьогодні на вулицях живе і працює близько 100 тисяч дітей. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики, багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією, велика частина безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку. Кількість дітей, яких торкнулася епідемія СНІДу продовжує зростати в Україні, щороку на 20-30% збільшується і кількість ВІЛ-інфікованих жінок.