Аналітика

Теологія Любові

14 Лютого 2013, 13:16 3495

Теологія – це мислення та вчення про Бога. В історії релігії можливість такого богослов’я відкидали деякі містики, на чиє переконання природними поняттями і словами не можна висловити надприродне знання про Бога. Сьогодні теологію вважають неможливою також і теоретики, на чию думку раціональність і мова не відповідають ірраціональному світові релігійних переживань. Додатковий  ґрунт для роздумів на цю тему дає безкінечність Бога: обмежений розум людини непорівнянний із безмежним предметом пізнання, яким є Бог.

Однак християнство, мірою розвитку власного богослов’я, усвідомлювало ті вихідні умови, за яких відбувається становлення теологічної науки. І саме зважаючи на обмеження, що їх на раціональність і мову накладає специфіка предмету теології, розвивалася ця наука. Класичним для католицької традиції став варіант, запропонований св. Томою Аквінським у «Сумі теології». Філософська теологія – це продумування гіпотез розуму про Бога та роздумування про прийнятні теорії. Але такі теорії неспроможні надати остаточної певності щодо того, яка теорія краща, і не знають найважливіших істин про Бога (Трійця, втілення).   

Теологія християнська – це раціональні теорії, засновані на Божому одкровенні. Якщо філософська теологія є умовиводом природного розуму на підставі того, що йому відомо, то християнська теологія – умовивід на підставі невідомого, але відкритого Богом. За святим Томою, християнська теологія – це раціональне осмислення віровчення. Бога неможливо побачити (в цьому житті), про нього відомо опосередковано – через одкровення. Видіння пророків та знання апостолів були не спогляданням Божественної сутності, а  знанням спеціально створених Богом чудесних об’явлень.

Але в історії католицької теології існує й інше, більш давнє вчення про підстави християнського богослов’я. Це вчення створили св. Григорій Ніський та св. Августин. Святий Григорій Ніський уподібнює Бога до сонця, а людський розум – до маленького люстерка. Чи може маленьке дзеркало «помістити» в собі сонце? Ні. Але чи може дзеркало правильно відобразити сонце? Так. Людина є конечним відображенням безконечного Бога, тому вона й названа «образом Божим». Людський розум є віддаленим і символічним відображенням Божественного розуму, людська  свобода дає уявлення про свободу Бога. Також людський розум може частково зрозуміти Бога у спогляданні, і може частково виразити те, що осягнув, у поняттях.      

Йозеф Ратцінгер наслідує традицію св. Григорія Ніського та св. Августина, пишучи: «Хоч це й точно, що ми пізнаємо Бога тільки у дзеркалі людського мислення, – християнська віра трималася того, що ми в цьому дзеркалі пізнаємо, тим не менше, саме Його» («Вступ до християнства», с.134). Сьогодні вже не популярні міркування (головно протестантські) про те, що дзеркало безнадійно спотворене гріхопадінням. Часто можна почути розмірковування (переважно православні), що природний людський розум не здатний зрозуміти Бога, і необхідно спотворити дзеркало для особливого антонімічного мислення, яке нібито завершиться надприроднім відображенням Бога у цьому викривленому особистістю дзеркалі. Міркування протестантів про спотворення природного розуму нагадує вчення монофелітів про те, що будь-яка людська воля буде гріховною і боротиметься з волею Бога. Догмат VI Вселенського Собору саме й передбачав апологію людської природи. Самі по собі людські розум та воля цілком можуть мислити Бога як Істину і бажати Бога як Блага (св. Максим Сповідник. «Містагогія», розділ 5). Особистість у благодаті повертається до чистоти природної дії розуму та волі і навіть отримує надприродні знання. Останнє, втім, не відкидає природи, що була створена Богом як «вельми добра» і навіть «за образом Божим».

Отож, дзеркало людського розуму здатне відображати те, що перевершує його реальність. Але для того, щоб Безкінечне відобразилось у дзеркалі споглядального розуму, Бог має бути об’явлений. Адже якщо немає сонця, то люстерко не може його відобразити. Тоді воно або не відображає темряви (К.Барт), або відображає окремі промені, але не саме сонце (неопаламізм).

Слідом за іншим великим августинцем ХХ ст. – Гансом Урс фон Бальтазаром, Йозеф Ратцінгер вважає, що Бог об’являє сам себе, свою сутність, і ця сутність – Любов. «Бог є любов» (1 Йн 4,16), а Любов не може не являти себе. Бог як Любов – це самореферентна реальність, яка сама себе виражає, об’являє та самозасвідчує. І тому розуміння факту, що Бог є Любов, веде за собою усвідомлення: Бог-Любов і є тим, у що можна та необхідно вірити.

 

" Зустріч із Богом можлива тільки тому, що Бог є Любов

В епоху античності й середньовіччя Бога уявляли як Причину та Законодавця світу, а достовірним знанням про Нього вважалась об’єктивно-матеріалістична метафізика. В епоху панування суб’єктивного ідеалізму релігійні філософії та теології, від Шлеєрмахера до Бультмана, говорили про Бога – живе ірраціональне начало, яке пізнається особистим чуттям, екзистенційним переживанням, персональним ірраціональним досвідом. За Бальтазаром, об’єктивно-ідеалістичні системи, збудовані на філософських поняттях про Бога, були першими опорами, які повалилися разом із вірою в раціональність. Але й суб’єктивно-ідеалістична довіра до переживань та досвіду виявилася ненадійною. Уявлення про Бога, сформовані суб’єктивно після відкидання метафізичних понять, також виявились «ідолами», які не відкривали Бога, а лише відводили людину від зустрічі з Ним. Суб’єктивному ідеалізмові бракувало визнання пріоритету Бога у діалозі з людиною. Не «досвід», не «переживання», не «відчуття», але сам Бог, із яким людина безпосередньо зустрічається. Аби зрозуміти Бога, людська свідомість при зустрічі з Ним має бути вільною від будь-яких «ідолів» богословського та філософського знання: вільною і від об’єктивно-ідеалістичних понять про Бога, і від суб’єктивно-ідеалістичних уявлень про Нього.

Зустріч із Богом можлива тільки тому, що Бог є Любов, спрямована назустріч людині завжди, навіть коли людина перебуває «у краю далекім» (алюзія до притчі про блудного сина, див. Лк 15,13. – Прим. ред.). У католицькій теології Нового часу панувало уявлення про те, що Боже Одкровення – це висловлювання, звернені до людини через Писання. На цих висловлюваннях можна побудувати догматичне та моральне богослов’я. Але розгляд Одкровення як системи висловлювань приводило до забуття, що то відкривається Бог. Предмет і зміст Одкровення – це сам Бог. Бог як Любов-Трійця. Бог як Син-Логос. Бог як Святий Дух. Бог як Отець. Повернення до розуміння Одкровення як самого Особистого Бога зафіксоване у догматичній Конституції ІІ Ватиканського Собору «Dei Verbum». За протестантською теологією, Бог явив себе через слова Писання та чуда історії. При цьому може підкреслюватись як Його фактична пізнаваність (ліберальна теологія), так і те, що Бог лишається непізнаваним (ранній Барт). Православна теологія ХХ ст. вчила про пізнання Бога через Його енергії. Самого ж по собі Бога вважали непізнаваним. В.Лоський та Х.Яннарас дійшли висновку, що Божественна сутність була не об’явленою і у Христі. І попри всі одкровення енергій Бога, об’явлені у Преображенні, Божественна природа Христа лишалась непізнаною. У своїй теології Бальтазар і Ратцінгер відмовляються від уявлення про ланку-посередника між Богом та людиною. Бог не закритий сам по собі, а відкритий до людини. Бог є Любов, і тому не може бути закритою реальністю. Слова, чудеса, справи Бога виявляють Бога самого по собі. Сам Бог – як Боголюдина – це єдиний Посередник.

 

" Папа сьогодні навіть не теолог, а свідок Любові

Отже, теологія можлива, тому що людина здатна мати мале відображення Безкінечного Бога, а Бог справді може об’явитись як Він Сам, безпосередньо. Люстерко людського мислення богословів відображає саме Бога, а не Його промені. Завдяки такому твердженню про споглядальність Бога зникає строге томістське (схоластичне) розрізнення між теологією природною (філософською) та надприродною (християнською). Важливішим стає розрізнення самих теологів: людей розуму та людей споглядання. Саме теологія останніх є справжньою теологією. Вона – надприродна, оскільки спирається на одкровення самого Бога як Особистісного Буття, як Любові. Таке розуміння теології Ратцінгером випливає з учення Раннера про співвідношення природного та надприродного, але розвивається в руслі теології Августина і Бальтазара, які взагалі не знають схоластичного розрізнення між природним і надприродним. «Природне» – також завжди дар і чудо, тобто воно є надприродним у якомусь мінімальному значенні. І відповідно до цієї логіки, існують різні ступені чудесного життя, але не існує життя без чуда. Є люди, нездатні бачити чудесність життя. Але від цього саме життя не стає менше чудесним.

Бог є Любов. По-перше, це означає, що Він справді є. Адже для того, щоб бути, треба просто бути. Відповідно, у «Бог є Любов» (1 Йн 4,16) закладене Божественне «Я Сущий» (Вих 3,14). Крім того, сутність Бога проста, тому що Бог є Буття, яке є Любов’ю. Тотожність Буття і Любові можлива, оскільки Буття – це повнота Особистого та Розумного Життя. Звідси випливає теологія, яка визнає: якщо Бог є, то Він є відносинами Любові. Бенедикт ХVІ стверджує: «Трійця є абсолютною єдністю, оскільки Три Божественні Іпостасі – це відносини у чистому вигляді. Між Божественними Іпостасями – повна взаємна проникливість, кожна Іпостась цілковито пов’язана з іншою, тому що вони становлять унікальну та абсолютну єдність» (енцикліка «Caritas in Veritate», 54).

Христос об’являє Бога саме тому, що він є втілена Любов. Розуміння Ісуса Христа як Любові доступне кожному.

Бенедикт ХVІ вважає, що застосування історично-критичного методу до вивчення Нового Завіту вже виявило свої природні межі. Об’явлення Бога у Христі як Любові доступне за простоти погляду, за простого розуміння. Ця простота погляду є простотою мудрості. Надмірне захоплення історично-критичним аналізом відводить від розуміння. Вчені тоді стають схожими на женихів, які надто довго аналізують поведінку наречених, через що залишаються самотніми. Пізнання можливе, якщо є довіра до тексту. Довіра можлива за відкритості розуму, який сам по собі природно схильний до споглядання та розуміння істини. Образ Христа, Його проповідь, діяння Спасіння, розуміння Церкви як спільноти Любові – це те, що відкриває Бога як Любов. У своїй книжці «Ісус із Назарета» Папа показує, що таке споглядання та розуміння Бога можливе й сьогодні. Бог відкривається як така любов, якої не можуть вигадати люди чи людські спільноти. Ця справжність любові є справжністю Іншого – того, що не є Словом світу про себе чи словом людини про свої ідеали. І завдання теолога сьогодні, коли люди не довіряють ідеям і теоріям, – показати саму Любов. Це можливо зробити через звернення погляду слухача до споглядання образу Бога в Писанні та об’явлення Бога в житті Церкви. Теологія стає навіть не проповіддю, бо нічого не повідомляє. Вона стає закликом – прийти до Писання і зрозуміти; прийти до Церкви і побачити. І якщо люди не повірять розіп’ятій Любові, то вони вже не повірять нічому.

Таким чином, сьогодні християнські теологи знову є лише свідками істини, і їхні слова – вже не трактати і суми, не проповіді та апології, а лише заклики побачити те, що бачать вони самі. Лише заклики зрозуміти і прийняти любов. І тому Папа сьогодні навіть не теолог, а свідок Любові.   

Георгій Будкевич, Релігія в Україні
Переклад: Ярина Халупа, СREDO

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity