Отець Шостек: Простота, відкритість, доброта і чуйність – суттєва перспектива нового понтифікату
Отець професор Шостек МІС, філософ, фахівець з етики, колишній ректор Люблінського католицького університету, колишній член Міжнародної богословської комісії:
«Простота, відкритість, доброта і чуйність – це суттєва перспектива нового понтифікату. Гадаю, так само як і щодо залишення по своїх місцях попередніх ватиканських працівників: Папа хоче зачекати і обдумати, спокійно та обачно будувати свою програму».
Інавгураційна урочистість понтифікату Папи Франциска відзначалася скромністю порівняно з попередніми аналогічними урочистостями на початку понтифікатів блаж. Йоана Павла ІІ і Папи Бенедикта XVI, каже о.проф. Шостек. На його думку, це є частиною програми Папи, яку він втілює починаючи від вибору свого імені, через різні слова і жести, й до інавгураційної літургії та проповіді.
У цю проповідь були виразно вписані елементи папської програми – сказати б, перспектива нового понтифікату. Це перспектива любові, яка однаковою мірою стосується світу, що нас оточує, та інших людей і самого себе. Знаменним є наголос: новий Папа звертає увагу на те, що «саме така опіка, така чуйність до довколишнього світу, таке піклування над світом, що довірений людині, водночас допомагає самій людині відроджуватись і відновлюватися в духовному вимірі».
Святіший Отець звернув увагу, що влада Папи є служінням, причому служінням, яке полягає в такій любові і сердечності, в такій відкритості до всіх, що з цієї віри та любові народжується надія для Церкви. Папа Франциск підкреслив, що всі ми маємо так само сприймати довірені нам завдання. А отже, це стосується не тільки ролі Папи, а кожного християнина, а в кінці кінців кожної людини.
У такому посланні не шукаймо якоїсь сенсаційної новизни чи оригінальності, – каже о.Шостек. Тим не менш, слід зазначити ноту простоти, яка асоціюється зі св.Франциском і св.Йосифом, нота значення, яке має на меті відкритість на світ, чутливість як джерело нашої глибокої любові, що випливає з віри і радіє з надії. Скидається на те, що Папа хоче саме таким шляхом вести свою служіння наступника Петра.
Отець Шостек припускає, що, як і в разі затверджень ватиканських посад, папа хоче зачекати і обдумати, можливо – спокійно, поволі та розважливо будувати свою програму. Натомість ця простота, відкритість на інших, підкреслення людської доброти, чуйності як джерела нашої внутрішньої сили і нашої надії – вже є важливими моментами нового понтифікату.
Андреа Торньєллі: Стиль Папи Франциска – чинник церковних змін
У цьому виборі криється певне послання, однаковою мірою як щодо колегіальністі у Церкві стосовно єпископів, так само і в екуменічному вимірі «Папа, який вважає за свою головну місію бути єпископом Рима і з огляду на це “головувати в любові”, є сильним знаком, скерованим до «розділених братів зі Сходу», – відзначає оглядач Vaticaninsider.
На його думку, посилання на ніжність, на яку новий Папа звертає так багато уваги, зокрема у проповіді вимальовуючи образ св.Йосифа, не повинно вводити в оману. «Святіший Отець – це людина проста, яка говорить про доброту і милосердя Бога, яка хоче Церкви “близькості”, спроможної схилитись на людським нещастям, вийти назустріч людині. Але в саме такому бутті собою не треба помилково вбачати слабкості», – вважає Торньєллі.
Поведінка Святішого Отця є заохоченням для усіх членів Церкви, щоби його наслідувати, – каже цей А.Торньєллі. Вірні бачать цей стиль здійснення єпископського служіння, і дивитимуться на своїх душпастирів, прагнучи помітити також і в них прояви поміркованості.
Архиєпископ Палья : Родина під загрозою фанатської ментальності
«Загрозою для подружжя і родини є певні культурні течії, які визначають неможливість любити когось завжди. Є молоді люди, які вміють з ентузіазмом говорити про свою вічну вірність улюбленій футбольній команді, а не можуть того самого сказати власній дружині». Про це нагадав голова Папської ради у справах сім’ї архиєпископ Вінченцо Палья.
Він зазначив, що питання сім’ї варто розглядати на чотирьох рівнях: зв’язків і подружжів, стосунків між поколіннями, сім’ї і праці, а також сім’ї як суспільного капіталу. На його думку, сім’я є «додатковою вартістю» для людей і суспільства, приносячи позитивні наслідки: як біологічні та психологічні, так і господарські й соціальні. Стабільність структури сім’ї є цінністю, яка загалом визначає міжлюдські стосунки, в тому числі й стосунки між поколіннями. Що ж стосується сфери працевлаштування, то архиєпископ Палья визнав сильну потребу виробити відповідну політику підтримки родин як «фабрик добробуту», а також осередків демократії та громадянського життя.
Архиєпископ Пецці : У центрі Церкви має бути Христос
Сильний заклик не тільки до простоти й бідності, але насамперед до того, щоби поставити зв’язок із Христом у центрі Церкви, – ось що найбільше вразило архиєпископа Паоло Пецці з перших же днів понтифікату Папи Франциска. Митрополит із Москви підкреслив, що зі своєї зустрічі кілька років тому з теперішнім Папою він виніс враження, що це людина з величезною здатністю знаходити спільну мову з співрозмовником.
Вибір імені Франциск можна інтерпретувати як чітку вказівку на життя в бідності радикальним чином, як св.Франциск з Ассізі, та на повне відання собі Христові.
На запитання, як представники Московського патріархату відреагували на обрання кардинала Хорхе Маріо Берґольйо, архиєпископ Пєцці зізнався, що першою реакцією був подив, бо ж то маловідома людина. Але дуже швидко медіа почали інформувати про його контакти зі Східними Церквами, як і католицькими так і православними. Кардинал Берґольйо був ординарієм католиків східного обряду в Аргентині, а також майже щороку брав участь у православній літургії на Пасху в Буенос-Айресі.
На питання про значення екуменічного діалогу для Російської Православної Церкви католицький митрополит зазначив, що православні воліють говорити про «діалог між Церквами». Але цей діалог не має для них пріоритетного характеру, хоч РПЦ вважає можливим і необхідним діалог щодо підтримки спільної позиції, зокрема, у справах суспільних та захисту християн у світі. Московський патріархат сподівається, що такий діалог матиме розвиток під час понтифікату Папи Франциска.
Щодо можливості зустрічі Папи з патріархом Московським Кирилом, архієпископ Пєцці, пригадав, що православна сторона хоче попереднього вирішення проблем у католицько-православних стосунках, без чого це була би тільки подія для медіа.
«Щоразу йдеться про щось інше: сьогодні це є справа греко-католиків в Україні (відродження цієї Церкви після років переслідувань), у минулому – інші проблеми (звинувачення в прозелітизмі), у майбутньому може з’явитися щось нове, – зазначає ієрарх. Він зізнався, що йому важко зрозуміти, чому питання існування греко-католицької Церкви становить перешкоду для цієї зустрічі.
Позитивним моментом архиєпископ Пецці визнав те що, обидві сторони бажають цієї зустрічі, і виразив переконаність, що рано чи пізно наявні розбіжності будуть з’ясовані й подолані.
Єпископ Ющак: Гарний жест Папи
Папа Франциск запросив до співслужіння архієпископів великих Східних Церков, які не є кардиналами, – зазначив учасник інавгурації владика Володимир Ющак, ординарій Вроцлавсько-Гданської єпархії УГКЦ. Це було дуже гарно сприйняте єпископами католицьких Східних Церков, численно представлених в урочистості.
Владика Ющак був одним із представників конференції Єпископату Польщі, однак під час інавгурації зайняв місце у секторі для представників Католицьких Церков східного обряду з Африки, Азії, обох Америк і Європи.
Серед співслужителів був і блаженніший Святослав (Шевчук), який під час свого єпископського служіння в Аргентині співпрацював із кардиналом Берґольйо, теперішнім Папою.
За оцінкою ієрархів Східних Церков, інавгурація відбулася набагато організованіше, ніж у попередніх випадках. «Все було точно за годинником», – переказав думку владик Володимир Ющак.
Сестра Малгожата Хмелевська: Франциск хоче бути голосом совісті цілого людства
Настоятелька спільноти «Хліб Життя» каже: Святіший Отець нагадує, що ми всі відповідальні за побудову справедливого світу.
На думку с.Хмелевської, питання про надії, пов’язані з понтифікатом Папи Франциска, є некатолицьким, оскільки то Святий Дух провадить Церкву – особа Папи в якомусь розумінні скеровує наші кроки, переказуючи депозит віри.
Сестра Хмелевська зазначила, що Папа виразно вказує на Джерело – тобто на Христа, на Христа вбогого, милосердного, Подателя миру. «Інавгураційна проповідь виразно показує нам, що хоч ми є дітьми Божими, то однак відповідаємо за побудову справедливого світу, в якому знайдеться місце для тих, кого ми зазвичай відкидаємо».
Вона підкреслює: хоча всі папи звертали увагу на вбогих, потребуючих і хворих, але Папа Франциск, походячи з країни, де прірва між багатими і бідними величезна, хоче бути голосом совісті для всього людства. Не йдеться про те, що відтепер багаті не матимуть доступу до Церкви; лише про те щоб ми почувалися відповідальними, солідарними, щоб ми не відкидали інших.
Павел Мільцарек : Простота і глибина – ось стиль Папи Франциска
Простота і глибина становлять стиль Папи Франциска, так відгукується публіцист і знавець літургіки, редактор журналу "Christianitas» Павел Мільцарек. Ось його коментар:
«Після спекуляцій, прогнозів і великої цікавості до нового Папи настав день, який нам пояснює, як буде далі. Всупереч занепокоєнню, ми побачили мудре літургійне продовження лінії Бенедикта ХVІ, добрий «стиль» буття перед Богом: поєднання простоти з красою і глибиною молитви, які гармонійно переплетені між собою.
В інавгураційній проповіді Папа Франциск поставив Христа у центрі, а перед нами поставив завдання: бути опікунами Христа – Того, який є у Таїнствах, але також Того, який присутній у кожному ближньому, хто перебуває на узбіччі нашого світу, скраю нашої свідомості.
Ця проповідь справила на мене велике враження. З точки зору парафіяльного служіння вона просто влучила в яблучко. Я дуже любив проповіді Бенедикта, але проповідь Франциска показує, що він – майстер стислих казань. Від початку зрозуміло, що він хоче передати, і говорить він це коротко і в такий спосіб, що відразу запам’ятовується, не потрібно повертатися до тексту, знову переглядаючи, – проповідь одразу врізається в пам’ять.
Бути опікунами Христа – ось завдання, яке Франциск хоче поставити в центрі свого і нашого служіння. Жоден Папа як пастир Церкви не нав’язує своїх улюблених ідей і понять, але кожен на чомусь наголошує; а новий Папа каже нам, якою має бути наша присутність у церкві».
Факт що Євангеліє від час Літургії було прочитане грецькою, є сигналом відкритості на східну легень християнства. «Спів Євангелія грецькою в інавгураційній літургії на понтифікат Папи Франциска не є чимось геть несподіваним. Римська Церква має традицію, що під час папської літургії Євангеліє співається тією мовою, якою було написане. Це дуже давній звичай, пов’язаний з історією римської літургії, а також із тим що в Римі існувала велика колонія греків і груп, які використовували цю мову. Через це літургію співали і латиною, і грецькою».
За матеріалами: deon.pl