Проводячи одноманітно теплі літні деньки, я була зла на увесь світ. Бо коли мої знайомі насолоджувалися відпусткою на морі, чи, скажімо, у Болгарії або Італії, я марнувала свій час удома, за книжкою чи у просторах інтернету. Або ж прогулюючись вуличками Тернополя, кожний сантиметр яких знала уже напам’ять.
Я була більш ніж упевнена, що коли мій клас писатиме твір на тему: «Як я провів літо», то мені доведеться здати порожній листок. Коли ж іще «до повного щастя» я потрапила до лікарні, то сказала собі: «Стоп! Із цим потрібно щось робити».
І така можливість дуже скоро видалась. Подруга запросила на реколекції для дівчат у Шепетівку, Хмельницької області. Нічого грандіозного від цих реколекцій я не очікувала і їхала радше для того, щоби змінити обстановку. Та я уперше в житті рада, що помилилася, бо приготував мені Бог справжній сюрприз на цих вакаціях.
Молячись у тиші чи роздумуючи над Словом Божим, танцюючи та співаючи, я розуміла, що це чи не найкращі п’ять днів у моєму житті. Зізнаюсь чесно: відчувала себе Христофором Колумбом, який відкрив Америку. Бо ці реколекції були дуже багаті на різноманітні відкриття.
Почати хоч би з того, що, розчарована досвідом минулих канікул у таборах, де підлітки й молодь проводили час за алкоголем, цигарками чи просто дурними жартами, я була щиро здивована, коли зустріла тут людей позитивних і веселих, з відкритим серцем та щирою посмішкою. Або ж коли дізналася, що Святе Письмо можна не тільки читати без розуміння, а застосовувати так званий принцип 5 пальців. Це коли ти, читаючи уривок із Біблії, роздумуєш, що у ньому сказано про: любов (безіменний палець); яка головна думка (середній палець); що говориться про гріх (вказівний); щастя (великий палець); і те, що не зрозуміло (мізинець). Як на мене, доволі хороший спосіб глибшого розуміння Слова Божого.
Навіть опанування ірландського танцю стало для мене надзвичайно приємним відкриттям.
Знаєте, може, у мене й не буде на згадку від літа засмаги «а-ля шоколадний заєць», магнітиків із європейських міст і фотографій у соціальних мережах. Та я не сумую з цього приводу. Ми на порозі осені, і одне я знаю точно: у новий навчальний рік вирушу з доволі непоганою валізкою літніх вражень…
Усім тим, хто, як і я, не відпочивав так, як мріяв про це цілий рік, бажаю все ж таки віднайти приємні моменти у власному літі! Більш ніж упевнена, що такі знайдуться. І згадка про них, як тепла мікстура, зігріватиме ваше серце узимку…
фінансово.
Щиро дякуємо!
