Чи достатньо розарію в чиїйсь руці, аби назвати його католиком? Так, для такого супергероя, як Халк, цього достатньо, вважає перший американський сайт, який спеціалізується на визначенні релігійних вірувань (www.comicbookreligion.com).
Але в цьому разі вервиця — не єдиний показник. Брюс Баннер, неймовірний зелений чоловічок, уклав шлюб із коханою Бетті Росс у церкві, а обряд звершив католицький священик. Та й інші ознаки, розкидані серед численних кінофільмів, присвячених йому, виразно вказують на його віру.
Халк не виглядає на унікальний випадок серед супергероїв. У тому розумінні, що у всесвіті Marvel Comics і DC Comics, провідних імен у жанрі, персонажі з суперсилами, які відкрито демонструють свою віру, тепер є більшістю, а не винятком. Проте це відносно недавнє відкриття. Якщо 1938 року, на світанку появи супермена, поруч із засудженим на смертну кару обов’язково виникав чернець, то всього кілька десятиріч тому релігія явно увійшла у світ героїв коміксів і кіногероїв. Раніше автори, посилаючись на древній світ, користувалися сучасною міфологією, щоби створити і сформулювати свої персонажі, в яких чітко видні посилання на грецьку традицію. З плином часу міфологія перетворюється на свого роду релігійний всесвіт, який поступово відтворює риси панорами американської віри.
Еволюція така очевидна, що привела до публікації кількох книжок на цю тему: «Holy Superheroes» Грега Гаррета (2005, нове розширене видання — 2008 року), «The Gospel According to the World’s Greatest Superhero» Стівена Скелтона і «The Gospel According to Superheroes» Б. Дж. Оропеса (обидві — 2006 року). Того ж року журнал «Newsweek» присвятив статтю темі релігії в коміксах про супергероїв, а це свідчить, що за океаном це питання зовсім не вважається неважливим або вираженням простої цікавості. Потім же, як підтвердження, пролунала новина Associated Press, що число коміксів християнського спрямування сильно зросло за останній час, хоча там і не бракує досить-таки вільного ставлення до історій та вчення Біблії.
Стать ангелів, у цьому разі мускулистих агентів кінострічок, видається для Америки менш цікавою, ніж їхні релігійні переконання. І поновити інтерес до теми, яка колись вважалася забороненою, примусив саме останній фільм про Супермена, сталеву людину, знову відкривши суперечку про релігійність репортера Кларка Кента. Фільм же, насправді, не тільки підтверджує його християнську — точніше, методистську — віру, як уже відзначалося раніше в коміксах, але й зроблено такий сміливий екзегетичний стрибок, що американська преса заговорила навіть про христологічний вимір персонажа. Перебільшення? Можливо, але не дуже велике, на думку режисера, Зака Снайдера. «У багатьох діалогах, — пояснив він, — є пряме посилання на християнську релігію. Коли Джор-Ел, батько-криптонець, кладе новонародженого малюка у космічний корабель, щоб відправити його на землю, мати, Лара, боїться: «Він буде відкинутий. Вони уб’ють його». І чоловік відповідає їй: «Як це? Він же буде для них Богом». Кел (ім’я Кларка Кента на Криптоні) також сумнівається, шукає відповідей: «Мій батько вважав, що якби світ дізнався, хто я такий, мене б відкинули. Він був певен, що світ не був готовий».
Але давайте розглянемо цей релігійний всесвіт супергероїв, наділених подвійною природою, людською і божественною, з силами та можливостями, які здаються оновленою версією сил і можливостей, приписуваних античним богам, але з різними характеристиками: тоді як ті боги були порочні, брехливі, задовольняли свої забаганки та пристрасті, ці виглядають більше схильними боротися проти світової несправедливості, зарозумілості жадібних, втручатися, щоби відновити тимчасово втрачений порядок і бігти на допомогу ближньому.
По-перше, слід почати з такої думки: більшість супергероїв то християни-протестанти, оскільки, хоч і в різних версіях, протестантизм є однією з найбільш поширених конфесій у США. І це попри те, що одне з двох згаданих видавництв, Marvel, було засноване 1939 року євреєм Мартіном Гудманом, і що авторами коміксів були головно євреї. Та це, на думку декого, не повинно особливо дивувати, оскільки за цим криється неусвідомлена фантазія втілити через характер супергероя пришестя очікуваного Месії.
Тим не менше, слід сказати, що є персонажі, які відкрито заявляють про свій юдаїзм — такі, як Шедоу Кет, який носить прикрасу з зіркою Давида.
Найвідомішим з усіх, безперечно, є Створіння — кам’яноподібний Бен Грім із Фантастичної четвірки, який у стрічці 2002 року читає традиційну юдейську молитву Ш’ма Ісраель.
Повертаючись до супергероїв, позиціонованих як християни: серед протестантів фігурують Людина-павук і Капітан Америка. Щодо релігійності першого всі сумніви усунув головний редактор видавництва Marvel Джо Кесада: «Пітер Паркер є переконаним християнином-протестантом». Крім того, існує чимало моментів, у яких він звертається до Всевишнього. Наприклад, коли, занепокоєний подіями, розгортає Біблію і каже, звертаючись до Бога: «Агов, послухай! Це знову Пітер…» А за інших обставин не вагається поставити Йому делікатне питання: «Чому ж зло вражає добрих?»
Якщо цього замало, можна згадати той випадок, коли тьотя Мей читала молитву «Отче наш», аби відбили зло Гобліна. Що стосується Стівена «Стіва» Роджерса, він же Капітан Америка, то він прекрасно втілює в собі вищі ідеали Америки й нерідко маніфестує свою віру. В одній з останніх серій він заявляє, що ходить до церкви щонеділі, аби взяти участь у богослужінні спільноти.
Серед протестантів є також Циклоп із «Людей Ікс», хоча в команді найпобожнішою видається Wolfsbane (Вовчиця), шотландська пресвітеріанка, одна з 33 персонажів, які потрапили до списку «найпобожніших» всесвіту Марвела. Ті самі 33, яких в «Infinity crusade» (1993) викрадає всесильна богиня, аби потім використати їх в особистому «хрестовому поході» за звільнення галактики і повернення їй миру.
Серед адептів Єпископальної Церкви лідирують Невидима жінка і Бетмен. В його історії часто з’являється геральдичний хрест, присутній на прапорі штату Меріленд. Уряд цього штату був сформований англіканцями, яким вдалося перехопити контроль над католицькою на початку колонією. Нібито вистачає ознак, аби зарахувати Брюса Уейна до католицизму — релігії його матері, але найбільш уважні екзегети цього не підтверджують.
Повертаючись до католиків: у цьому довгому списку є й інші сюрпризи. Селіна Кайл, або Жінка-кішка, наприклад, католичка, хоча й не надто побожна; має змогу, серед іншого, похвалитися сестрою-черницею. Більш надійним видається зарахування до католицької віри Віндікатора, Хезер МакНіл Хадсон, як показали її шлюб і подальше оновлення шлюбних обітниць, а також історія, в якій саме віра врятувала її у боротьбі з демоном Dergil.
І жодних сумнівів щодо Nightcrawler (Нічного Змія) з «X-Men», який виглядає найбільш практикуючим і побожним з усіх; у його історіях відсилання до його католицизму є виразним від самого початку і підтверджене в останньому фільмі «X-Men 2». У коміксах 2007 року, вирушаючи у небезпечну місію, Курт Вагнер завіряє, що згадуватиме усіх своїх друзів у молитвах і що не забуде навіть ворогів, із якими йому доведеться зіткнутися.
Попри все, навіть Зірвиголова з «Hell’s Kitchen» є католиком. Про це він сам зізнається у діалозі з Пітером Паркером, а також це стверджує його дружина, яка одразу ж після весілля називає його «добрим християнином». Також у фільмі, де у головній ролі знявся Бен Аффлек, Зірвиголова Метт Мердок з’являється як друг католицького священика. І тут також, як у коміксах, фінальна битва з черговим злодієм відбувається у католицькому соборі. Але, якщо ще є сумніви, саме Френк Міллер, один з авторів стрічки, розв’язує їх: «Я представляю Зірвиголову як католика, тому що тільки справжній католик може бути одночасно захисником і месником».
Що ж інші релігії? Вони всі більшою чи меншою мірою наявні, з супергероями та іншими персонажами, класифікованими як індуїсти, синтоїсти, буддисти, даоїсти й навіть мусульмани. Шереги останніх поповнилися у вересні новим героєм завдяки DC Comics. Це Саймон Баз, американський араб ліванського походження, який входить до космічної поліції Зелених Ліхтарів. Його історія починається з того, як він, дитиною, присутній при напад на Башти-Близнюки. Подорослішавши, він стає злочинцем, але потім щось зміниться у його житті. Ми не знаємо, чи можуть комікси зруйнувати стереотипи, але інтуїція цікава.
Наприкінці цієї подорожі, настільки ж цікавої, наскільки узагальненої, слід запитати себе, чи має все це цінність насправді. Звичайно, сьогоднішній світ також потребує позитивних, сміливих і правдивих героїв, які у віковічній боротьбі добра зі злом завжди знають, яку сторону обрати. І якщо за цим вибором є більш чи менш ясно виражені релігійні мотиви, то тим краще, оскільки нерідко, на жаль, релігія справді використовується для виправдання насильства.
За матеріалами: Радио Ватикана
фінансово.
Щиро дякуємо!
