Чи слушно визнано матір та її сімох синів за фанатиків? Дехто каже, що так, оскільки йшлося всього лиш про шматок свинини, а з їхнього боку було стільки впертості!.. Правитель, безперечно, був жорстокий, не повинен був їх катувати так страшно — це правда; але, зрештою, вони теж не були безвинні.
Вони стали в позу і тим образили царя. Достатньо було проковтнути той шматок свинини, і справа би залагодилася. Ну а найгіршою то була їхня матір, бо ж то вона підбурювала їх до такого фанатичного опору.
Так говорили люди з кіл, наближених до царського двору. Вони не помічали — або радше не хотіли помітити, — що тортурованим ішлося не про м’ясо, а про Закон Божий, і не тільки про закон як такий, а про їхнє воскресіння та вічне щастя. Тим більше що й царя доводив до сказу зовсім не цей банальний шматок свинини, а брак визнання його влади, яка для підданих має бути найвищим авторитетом. Правитель, фактично, не тільки боровся з людьми та переслідував їх, але й намагався, борючись із ними, повстати проти самого Бога, якому оці піддані виражали незламну вірність. У цій ситуації фанатиком був саме він.
Коли читаєш розповідь із книги Маккавеїв (2 Мак 7, 1‑14) і щораз то частіше маєш у сучасному світі справу з фанатизмом і тероризмом, то постають питання щодо походження цього феномену й того, якими є його характерні риси, на відміну від святості, на яку цей феномен часто посилається.
*
Фанатик здіймає алярм, розпочинає судові процеси і закликає до священної війни; натомість святий насамперед шукає зрозуміння, аби потім привести до порозуміння й піти ще далі, до примирення і згоди.
*
Фанатик не вміє провадити розмов і, правду кажучи, вони його зовсім не цікавлять. Він тільки виконує накази або когось жорстоко примушує їх виконувати. Тоді як святий не сприймає ворожо того, хто має інакшу думку. Він вірить, що люди, хоч і думають по-різному, та можуть дійти порозуміння, ба навіть налагодити співпрацю.
*
Фанатик хоче насамперед і після всього — перемоги власної справи; святий же хоче бачити людське щастя.
*
Фанатизм підтримує ненависть, страх, дух помсти і постійну підозріливість. Там, де йдеться про святість, домінує лагідність, там нікого не переслідують, не женуть, не засуджують і не нищать.
*
Святий виявляє довіру й терпеливо чекає; натомість фанатик без вагань і одразу виконує вирок.
*
Фанатик дуже легко може стати терористом, і тоді він убиває людей «в ім’я Боже» за шматок м’яса; святий натомість навіть шматком м’яса хоче воздати Богові славу і прислужитися людям.
Зигмунт Квятковскі SJ, deon.pl