За повідомленням Радіо Ватикан, у Джубі, столиці Південного Судану, закладено наріжний камінь під будівлю Католицького університету.
Ця подія, відзначає ватиканська інформагенція, знаменує собою «тверду надію на майбутнє» цієї країни, яка здобула незалежність у липні 2011 року і стикається з серйозними проблемами. Серед цих проблем також брак інфраструктур та освітніх закладів.
Католицький університет у Джубі засновано ще 2008 року. Його заснувала та підтримує мірою змоги Catholic Relief Services, гуманітарна організація католиків США, яка не полишає зусиль налагодити у Південному Судані належну освіту, до того ж католицької, здорової формації.
Певною мірою, Католицький університет у Південному Судані є близьким родичем чи не всім українським католицьким навчальним закладам, які поставали з ініціативи нечисленних груп ентузіастів і довгі роки несли свої горді вивіски «коледжів» та «інститутів», попри те, що на практиці являли собою жменьку студентів у тимчасово орендованому приміщенні. Й точно так само, як після періоду труднощів і початкового становлення українські католицькі навчальні заклади нарешті розпочинали будувати свої (чималі нині) корпуси, так і Католицький університет Південного Судану, який раніше «фізично» складався з вивіски, пластикових стільців і двох столів, тепер заклав перший камінь під будівництво нового приміщення.
На церемонії закладки наріжного камені архиєпископ Джуби монсеньйор Лукуду Лоро сказав, що для Католицької Церкви заклик до виховання та освіти є невід’ємною частиною її євангелізаційного призначення. Своєю чергою, заступник міністра освіти Бол Макуенг висловив вдячність Церкві за те, що саме вона відкрила в південному Судані перші школи, які стали основою для набуття незалежності, та пообіцяв підтримку університету, що будується.
За рік після заснування Католицького університету в Джубі, тобто три роки тому нині, за свідченням блогера CRS Майкла Хілла, цей заклад виглядав «не надто привабливим місцем, зате справляв неабияке враження». Його студенти мали за собою хто історію багаторічного переховування в буші (кущуваті пустельні зарості), хто перебування в таборі біженців у Кенії; багато з них не мають батьків, які загинули за 20 років громадянської війни в Судані. Католицький університет у Джубі, за словами його керівника, єзуїта о.Майкла Шультхайза, це «надія, відкладена на довге майбутнє». 2010 року, бувши віце-ректором Університету, він сказав ці слова у ситуації перед референдумом про розділення Судану на Північний на Південний, коли всі боялися, що замість вирішення проблеми буде нова хвиля смертей і насильств.
Факультет мистецтв і соціальних наук постав у Джубі 2008 року, зібравши за два роки 250 студентів. Другий факультет, сільського господарства та наук про довкілля, постав у Бей наступного, 2009 року, маючи 50 студентів. За рік планувалося відкрити інженерний факультет.
Думка про потрібність освіти і можливість зробити це через Церкву виникла ще 1956 року, коли Конференція єпископів Судану отримала незалежність від Конференції єпископів Великої Британії. 1983 року про можливість заснування католицького університету в Судані говорив із папою Йоаном Павлом ІІ тодішній президент єдиного ще Судану Джафар Німейрі, відвідавши Рим з офіційним візитом.
Однак ініціатива незабаром згасла, оскільки Німейрі, у своїх планах державобудування, вирішив спертися на підтримку північносуданських родів, віросповіданням яких був і є іслам. Намагання нав’язати всій країні арабську мову для спілкування та шаріат як законодавство призвели до громадянської війни, у якій, за усередненими підрахунками, загинуло 2,5 млн. південносуданців, і ще 4,5 млн емігрували.
Єпископи Південного Судану розглядають католицьке шкільництво як шанс для країни, що стала незалежною, сформувати майбутніх керівників, еліту, інтелектуальних працівників, які підноситимуть державу з руїн.
Як саме виглядав Католицький університет у Джубі в травні 2010 року, можна побачити у короткому відео.
За матеріалами: Радио Ватикана, NCR, Huff Post World
фінансово.
Щиро дякуємо!
