«Жінка важливіша за апостолів та за всіх єпископів, та навіть кардиналів», — казав Папа Римський Франциск. Теологія жінки у Католицькій Церкві особливо активно обговорюється останнім часом, породжуючи спроби переосмислити старе розуміння ролі представниць прекрасної статі. Про ці зміни та про ставлення духовенства до подібних дилем розповів єпископ РКЦ Станіслав Широкорадюк на зустрічі в Інституті філософії НАНУ у вівторок, 4 лютого 2014 р.
Католицька теологія жінки дедалі більше зацікавлюється практичними питаннями, як то: чи можливе жіноче служіння; висвячення жінок; що робити з розлученнями; а також — як створювати міцні родини та уникати абортів.
«Теологія жінки вже створена, але ніхто більше жінку не обдарувавв, ніж Бог. Робіть із неї кардинала, робіть хоч Папу Римського — більше вона не отримає. Вона вже обдарована набагато більше, і все інше нічого не значить. Дар материнства ніхто не зможе замінити, він є найсвятішим», — запевняє владика.
За його словами, показовим є приклад ролі Діви Марії, яка не стала священиком, апостолом, залишившись у головній своїй ролі — матері. Тому в Ній лишилась ключова святість: а саме в тому, що вона є Матір’ю Ісуса Христа, в чому й полягає Її велич. Єпископ переконаний, що проблема теології жінки полягає в розумінні, що жінка є святою вже завдяки своїй природі, що вона обдарована від початку.
При цьому ще одним важливим блоком цієї теології є питання створення родини, її розвитку та підтримки протягом усього життя. На думку єпископа Станіслава, саме інститут сім’ї є ключовим не лише для Церкви, а й для всього суспільства.
«Найбільша цінність — це подружнє життя. Нема нічого такого в соціумі, що було би оцінене вище за нього. Шлюб — підстава всього: і суспільства, і життя, і щастя, і порядку в житті. Немає кращого інституту, який би міг виконати це все», — підкреслив єпископ Широкорадюк.
Тому, переконаний владика Станіслав, теологію родини та жінки треба зберегти неподільною, тому що це дуже тонкий момент. Для цього не можна ставити святе таїнство під загрозу, над чим і працює Папа. Владика додає, що в його Церкві не називають розлучених людей покараними, але вважається, що вони мають «сакраментальну перешкоду», яка не дозволяє їм приступати до Причастя у традиційний спосіб.
Усі єпископи наголошують на тому, щоб церковний суд добре розглянув той шлюб, який був укладений перший раз, до проголошення шлюб недійсним. Коли зараз суди розглядають справи про уневажнення, то дедалі частіше виявляється, що люди були не готові до шлюбу.
Єпископ розказав про свій випадок, коли на його розгляд потрапила справа про розлучення. Чоловік звинувачував жінку в руйнуванні родини, буцімто вона надто багато часу була з мамою, а виявилось, усе навпаки — він сам не був готовий до створення сім’ї. За словами владики, він «лишився на рівні дитячого садочка», тому шукав собі не дружину, а другу маму, а жінка йому її не замінила.
Відтак на чоловіка чекав довгий період перепідготовки, після чого він зможе знову пройти перевірку, і суд визначить, чи буде він готовий узяти новий шлюб. Проте жінка дістала змогу вдруге вийти заміж, оскільки перший шлюб фактично був недійсним, бо вона не знала, що чоловік не є готовим.
Питання ролі жінки в Церкві, материнства та подружнього життя назавжди лишаться фундаментом для обговорення та дискусій, вважає владика. Проте питання полягає в тому, чи готова Католицька Церква до ключових змін у цій сфері і як вона їх проводитиме, зважаючи на старі традиції. Відповідь може бути лише одна: час покаже.
За матеріалами: Богословський портал
фінансово.
Щиро дякуємо!
