Греко-католицький календар
Св. ап. Филимона і тих, що з ним
Апостол
Еф 2, 14-22
14 Браття, Христoс — наш мир, котрий зробив з двох одне, зруйнував своїм тілом серединну перегородку — ворожнечу, 15 усунувши Закон заповідей в навчаннях, аби з двох збудувати в [самому собі] одну Нову Людину, встановити мир 16 і в одному тілі хрестом примирити обох з Богом, знищивши на ньому ворожнечу. 17 Прийшовши, Він благовістив мир вам — далеким, і мир вам — близьким; 18 так що через Нього обоє маємо доступ до Отця в одному Дусі.
19 Тож ви більше не чужі й не захожі, а співгромадяни святих і домашні для Бога, 20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є сам Ісус Христос; 21 на Ньому вся будівля, досконало збудована, зростає у святий храм у Господі, 22 в якому й ви разом будуєтеся Духом в Божу оселю.
Євангеліє
Лк 8, 41-56
41 І ось прийшов чоловік на ім’я Яір, який був старшим у синагозі. Він, припавши до ніг Ісуса, благав Його зайти до його дому, 42 бо мав єдину дочку, років зо дванадцять, і вона помирала. Коли Він ішов, натовп тіснив Його.
43 А жінка, яка хворіла на кровотечу дванадцять років, котра віддала лікарям усе майно, однак ніхто не міг її вилікувати, 44 підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу. І вмить спинилася її кровотеча. 45 А Ісус запитав: «Хто доторкнувся до Мене?» Коли ж усі відмовлялися, Петро сказав: «Наставнику, люди товпляться навколо Тебе і тіснять. 46 Ісус же сказав: «Доторкнувся до Мене хтось, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене». 47 А жінка, побачивши, що не втаїться, з тремтінням підійшла і впала перед Ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до Нього і як умить стала здоровою. 48 Він же сказав їй: «Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі».
49 Коли він ще говорив, прийшов хтось від старшого синагоги, кажучи: «Твоя дочка померла; не турбуй більше Учителя». 50 А Ісус, почувши це, відповів: «Не бійся, тільки віруй, і вона буде здорова». 51 Прийшовши в дім, Він нікому не дозволив з Ним увійти, тільки Петрові, Йоанові, Якову та батькові й матері дитини. 52 Всі плакали й голосили над нею. Він же сказав: «Не плачте, вона не померла, але спить». 53 Та вони почали глузувати з Нього, бо знали, що вона померла. 54 А Він, взявши її за руку, сказав: «Дівчино, встань!» 55 І повернувся до неї дух, і вона вмить воскресла. І звелів Ісус дати їй їсти. 56 ЇЇ батьки були вражені, та Він наказав нікому не розповідати про те, що сталося.