«Небо» – це стан найвищого й остаточного щастя. Ті, що вмирають у Божій благодаті й не мають потреби в подальшому очищенні, єднаються з Ісусом, Марією, ангелами та святими. Так вони творять небесну Церкву, де бачать Бога «обличчям в обличчя» (1 Кор. 13, 12), живуть у сопричасті любови зі Святою Тройцею та заступаються за нас.
«Життя в його істинній сутності – це Отець, який через Сина у Святому Дусі виливає, як джерело, на всіх нас свої небесні дари. Зі свого доброзволення Він обіцяє насправді і нам, людям, божественні блага вічного життя» (св. Кирило Єрусалимський).
Катехизм Католицької Церкви. Компендіум
Львів, видавництво «Свічадо» 2008
фінансово.
Щиро дякуємо!
