Свою катехизу під час загальної аудієнції 20 серпня Папа присвятив роздумам про християнство у Кореї, де він днями перебував з апостольським візитом.
Святіший Отець, насамперед, висловив подяку Господеві за цей великий дар —можливість відвідати молоду й динамічну Церкву, яка заснована на свідченнях мучеників й оживлена місіонерським духом у країні, де зустрічаються давні азійські культури та вічна новизна Євангелія.
Папа сказав: «Значення цієї Апостольської подорожі можна підсумувати трьома словами: пам’ять, надія, свідчення.
Республіка Корея є країною, яка зазнала значного й швидкого економічного розвитку. Її мешканці дуже працелюбні, дисципліновані, впорядковані, зберігаючи енергію, успадковану від предків».
Папа наголосив, що Церква у Кореї є охоронцем пам’яті й надії: це духовна родина, в якій дорослі передають молодим факел віри, яку вони отримали від старшого покоління. Пам’ять свідків минулого стає новим свідченням теперішнього та надією майбутнього.
Його Святість згадав дві головні події цієї подорожі: беатифікація 124 корейських мучеників, що приєднуються до вже канонізованих 30 років тому святим Йоаном Павлом, та зустріч з молоддю з нагоди Шостого Дня азійської молоді.
«Молода людина завжди шукає чогось, задля чого варто жити, а мученик дає свідчення чогось, більше того, Когось, задля Кого варто віддати своє життя. Це дійсність Божої Любові, що стала людиною в Ісусі, будучи Свідком Отця, — мовив Святіший Отець. — У двох подіях подорожі, присвячених молоді, Дух Воскреслого Господа наповнив нас радістю й надією, яку молоді люди візьмуть із собою до своїх країнах і вчинять багато добра.
Церква в Кореї також зберігає пам’ять головної ролі, яку відігравали миряни як на світанку віри, так і в ділі євангелізації. І, насправді, на цій землі християнська громада не була заснована місіонерами, а групою молодих корейців у другій половині вісімнадцятого століття, які захопились деякими християнськими текстами, ретельно їх вивчали та вибрали їх правилом свого життя. Один з них був відправлений до Пекіна, щоб прийняти Хрещення, а потім, у свою чергу, охрестив своїх друзів. З цього першого зародка розвинулась велика громада, яка вже з самого початку і протягом майже цілого сторіччя зазнала жорстоких переслідувань з тисячами мучеників. Церква в Кореї заснована на вірі, місійному труді та мучеництві мирян.
Перші корейські християни брали собі за зразок апостольську громаду в Єрусалимі, практикуючи братню любов, яка долає всі соціальні відмінності».
Папа Франциск закликав сучасних християн бути великодушними у взаємоподілі з убогими та потребуючими, пам’ятаючи Христові слова, записані у 25-му розділі Євангелії від Святого Матея: «… усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили» (пор. Мт 25, 40).
Святіший Отець також звернув увагу на те, що історія віри в Кореї вказує, що Христос не анулює культури, не скасовує історичний шлях народів, які протягом сторіч та тисячоріч шукають істину і любов до Бога та ближнього. Христос не відміняє того, що добре, але веде його вперед, веде його до завершення.
Натомість Христос бореться і перемагає лукавого, який сіє кукіль між людьми, між народами, який породжує ідолопоклонство грошей, який засіває порожнечу в серцях молоді. Ісус Христос боровся із злом і переміг Своєю жертвою любові. Якщо будемо перебувати в Ньому, в Його любові, то зможемо так, як мученики, жити і свідчити Його перемогу.
«З цією вірою, — сказав Святіший Отець, — ми молилися і далі молимося, щоб усі діти корейської землі, яка страждає від наслідків воєн поділів, змогли звершити шлях братерства і примирення.
Ця подорож була освічена Урочистістю Внебовзяття Пречистої Діви Марії. З висот, де царює Христос, Матір Церкви супроводжує шлях Божого люду, підтримує найважчі кроки, утішає тих, які зазнають випробувань, та постійно вказує на горизонт надії. Нехай за Її материнським заступництвом Господь завжди благословить корейський народ, даруючи йому мир і процвітання та благословить Церкву тих земель, щоб вона завжди приносила плоди була повна радості Євангелія».
За матеріалами: Радіо Ватикану