Хоча Польща довгі роки старається повернути собі численні твори мистецтва, викрадені Радянським Союзом, то переговори з Росією та Україною досі не завершені, — сказав п. Яцек Мілер із міністерства культури Польщі під час конференції на тему реституції творів мистецтва у Кракові.
У середу 12 листопада 2014 р. в Міжнародному центрі культури у Кракові, Польща, розпочалася конференція «Викрадене — повернуте. Культурні цінності: випадок Польщі».У конференції беруть участь багато експертів із Польщі, Німеччини, інших країн Європи, а також зі США. Загалом до участі в заході запрошено близько 200 чоловік із кільканадцяти держав.
Під час триденної конференції буде порушено три головні питання: втрати польської культури під час ІІ Світової війни, стан документування наслідків грабежів, а також методи реституції культурних цінностей у Польщі та за кордоном. Учасники представлять питання, пов’язані з грабунками, скоєними на польських землях Третій Рейхом і Радянським Союзом. Своїм досвідом поділяться закордонні фахівці; ітиметься також і про юридичні аспекти повернення творів мистецтва.
Як підкреслив Яцек Мілер, директор Департаменту національного спадку Міністерства культури Польщі, протягом останніх років властям вдалося домогтися, зокрема у США та Німеччині, повернення кількох десятків творів мистецтва, викрадених під час ІІ Світової війни. Сьогодні польський уряд провадить 46 справ стосовно реституції історичного майна.
Одним з останніх творів, повернених у Польщу, стала картина «Палацові сходи» Франческо Гуарді. У квітні ц. р. картина повернулася з Німеччини внаслідок старань уряду Польщі. Полотно збагатило експозицію Варшавського національного музею, а зараз, саме з нагоди конференції, його тимчасово виставили на Вавелі.
Серед гостей конференції — американка Лінн Ніколас, авторка бестселеру «Пограбування Європи», присвяченого викраденням, які Третій Рейх скоїв зокрема у Франції, Голландії, Польщі та СРСР.
Пані Ніколас сказала, що на Заході мало хто усвідомлює, яких великих культурних втрат зазнала Польща у 1939-1945 роках не тільки з боку нацистів, але і з боку СРСР. Вона звернула увагу, що з політичних причин набагато складніше повернути своє із Росії, ніж із західних країн. Своєю чергою, пан Яцек Мілер сказав, що Польща вже кільканадцять років чинить старання перед властями Росії та України — на підставі міжнародних угод — про повернення цінностей польської культури, які пропали в роки Другої світової. Стосовно України польські подання, складені під кінець 1990-х років, стосувалися, зокрема, львівських збірок, серед них — колекції пам’яток по польських королях і колекції колишнього закладу імені Оссолінських, а також приватних бібліотек. До порозуміння справи не дійшли і донині.
«Важко сказати, як буде в майбутньому, але ми напевно не відкличемо внесених подань», — сказав Яцек Мілер. Він додав, що «з огляду на нинішнє політичне становище (в Україні) ми повинні зачекати з такими розмовами». Якщо ж ідеться про Росію, зазначив п. Мілер, то десять років тому Польща склала групу подань стосовно творів, викрадених росіянами під час ІІ Світової війни та незабаром після її завершення (зокрема, ідеться про «Мадонну з Немовлям» Луки Кранаха Старшого, звану Глодовською). Однак досі російська сторона не погодилася на повернення. «Розмови з російською стороною тривають, ми складаємо наступні подання, виходячи з принципу, що якщо не ми, то наші діти чи онуки отримають назад ці блага», — зауважив п. Мілер.
У провадженій міністерством єдиній всепольській базі даних воєнних втрат — близько 63 тис. позицій. Вона охоплює, зокрема, 7 тис. картин польських майстрів, серед них Станіслава Виспянського, Яна Матійки і Яцека Мальчевського, та 7,5 тис. картин іноземних майстрів, серед них Рубенса, Рембрандта і Рафаеля.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
