Фото: Metro Vaartha
Стамбул — це другий етап Апостольської подорожі Папи Франциска до Туреччини, яка закінчується у неділю, 30 листопада 2014 р.
Вранці, 29 листопада, з Анкари Святіший Отець відлетів до Стамбула — колишнього Константинополя, де відвідав мечеть султана Ахмеда і музей Собору Святої Софії. Пополудні в католицькому катедральному соборі Святого Духа Папа очолив Святу Месу, після чого взяв участь в екуменічній молитві у патріаршому храмі святого Юрія та мав приватну зустріч із Патріархом Варфоломеєм І у його резиденції. Місцем перебування Святішого Отця у Стамбулі є Папське Представництво.
Першим етапом візиту до Стамбула були відвідини мечеті султана Ахмеда. За планом подорожі, спершу Папа мав поїхати до Святої Софії, однак програму візиту було змінено в поточному режимі, аби вшанувати час мусульманської молитви.
«Блакитну мечеть» султан Ахмед І наказав побудувати на початку ХVІІ століття, поставивши її безпосередньо обік базиліки Святої Софії і звелівши, щоб мечеть за красою та величчю нічим не поступалася храмам візантійських імператорів. Офіційно вона зветься мечеттю султана Ахмеда, проте її називають «Голубою мечеттю», бо інтер’єр святині оздоблений голубою мозаїкою.
«Бога потрібно споглядати», — сказав Папа, відвідуючи мечеть у Стамбулі.
По мечеті Ахмеда Папі провів невелику екскурсію муфтій, із яким Вселенський Архиєрей обмінявся подарунками. Також Папу невідлучно супроводжував о. Федеріко Ломбарді, директор Ватиканського Радіо.
В мечеті Папа Франциск зосередився в глибокій приватній молитві. «Перед міхрабом — молитовною нішею — Великий муфтій пояснив Папі вірші Корану, які стосуються цього місця молитви, скерованого у бік Мекки. Ці вірші говорять про Захарію, зачаття Йоана Хрестителя і Марію згідно з мусульманською традицією….
Фото: The Irish Times
…Після пояснень запала тиша, коли Папа кілька хвилин перебував у мовчанні. Я би назвав цей момент адорацією в тиші, оскільки в розмові з муфтієм Франциск двічі підкреслив потребу адорувати Бога [споглядати=поклонятися] як для християн, так і для мусульман», — сказав прес-представник Ватикану. Однак він застеріг, щоб не інтерпретувати цього моменту перебування в мечеті як спільної молитви з мусульманами.
Фото: The Washington Times
Після відвідин мечеті Святіший Отець прибув до колишнього собору Святої Софії, де тепер розташований історичний музей.
Фото: ecumenicalnews.com
Базиліка «Божої Премудрості», а саме це значення у грецькій мові має «Свята Софія», була споруджена імператором Костянтином 360 року, і після руйнувань, спричинених пожежами, була перебудована імператором Юстиніаном у VI сторіччі. Коли Константинополь здобули османці, султан Магомет ІІ наказав переробити християнську святиню на мечеть. Від 1935 року, згідно з бажанням першого президента Ататюрка, Свята Софія стала музеєм.
Фото: Митрополичий паломницький центр "Рафаїл"
Біля так званих «Імператорських дверей» Святішого Отця зустрів директор музею, який провів огляд музею, після чого Вселенський Архиєрей підписався в Золотій Книзі почесних гостей.
«Папа відвідав базиліку з великою зацікавленістю. Йому показали місце, де відбувалися коронації східних імператорів, а також зображення Марії, розміщене в апсиді храму. Потім до пам’ятної книги Франциск записав латиною слова із Псалму 83: «Які є вони любі, шатра твої, Господи», а також грецькою: Αγία Σοφία του Θεού — тобто «Свята Мудрість Бога», якій ця базиліка присвячена», — прокоментував о. Ломбарді.
Фото: The Blaze
Перед базилікою Папу привітала група вірних, для яких це була єдина нагода побачити Єпископа Рима зблизька. Католицька катедра, в якій Святіший Отець відправив Месу о 16.00, могла вмістити щонайбільше 500 осіб, рахуючи також і дипломатичний корпус, і інших поважних гостей. Простих католиків «зіпхнули на узбіччя» цієї подорожі, що показує реальні проблеми католицької спільноти Туреччини. Вона не має статусу юридичної особи, не мала змоги організувати папську Месу ні в одному з публічних місць, а влада майже до самого кінця відкладала офіційне запрошення Папи, чим ускладнювала Церкві організацію візиту.
Можливо, вирішення цього питання зрушить з місця, оскільки проблеми місцевої католицької спільноти були першим питанням, яке Папа Франциск порушив уже 28 листопада, у першій же своїй офіційній промові, звертаючись до президента Туреччини Таїпа Ердогана.
«Важливо, — сказав у цій промові Святіший Отець, — аби громадяни-мусульмани, юдеї та християни, однаково як у юридичних постановах, так і в фактичній їх реалізації мали однакові права і виконували однакові обов’язки. Таким чином вони легше визнають одні одних братами і попутниками».
Після полудня 29 листопада у стамбульському Папському Представництві відбулася перша зустріч із представниками католицької спільноти Туреччини. Слід згадати, що Папське Представництво — це колишня резиденція та осідок давнього Апостольського делегата в Туреччині Анджело Ронкаллі, пізнішого Папи св. Йоана ХХІІІ, який перебував у цій країні у 1935-1944 роках. У той час не було дипломатичних стосунків між Туреччиною та Апостольською Столицею, проте Апостольський делегат Ронкаллі встановив тісні стосунки з місцевою владою, які ще більше зміцнилися після його обрання на Наступника Святого Петра.
Святішого Отця привітали близько 50 представників католицьких громад різних обрядів разом із їхніми єпископами. Єпископ Рудджеро Франческіні привітав Вселенського Архиєрея від імені католиків Туреччини та всього регіону, включаючи слов’янські народи побережжя Чорного моря. Він очолює Конференцію єпископів Туреччини, яка складається із шістьох владик та одного патріаршого вікарія. Може здаватися дивним, чому в Туреччині на приблизно 53 000 католиків так багато єпископів. А це тому, що тут присутні чотири Церкви: Римо-Католицька і ще три східні католицькі Церкви — Вірменська, Сирійська та Халдейська.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radiо Watykańskie
фінансово.
Щиро дякуємо!
