Серед бідних визріває бажання бути не просто адресатами допомоги, але брати активну участь у подоланні наслідків бідності. Про це говорив Папа Франциск, зустрічаючись 4 грудня 2014 р. із 2000 волонтерів, які належать до Федерації християнських організацій міжнародного волонтерського служіння. Зустріч відбулася з нагоди Міжнародного дня волонтерства.
Склавши волонтерам подяку за виконуване служіння, Святіший Отець назвав його дуже цінним, адже воно — «образ Церкви, що підперезується і схиляється, щоби послужити ближнім, які зазнають труднощів» за прикладом Милосердного Самарянина, згідно з євангельськими цінностями. «Ваше перебування поруч із людьми, які зазнають труднощів, — додав він, — становить живе свідчення лагідності Христа, який перебуває поруч із людьми кожної епохи».
За словами Глави Католицької Церкви, в сучасному світі існує велика потреба «свідчення про цінність безкорисливості», а бідні «не повинні ставати нагодою для наживи». «Прояви бідності сьогодні змінюють обличчя, постають нові форми бідності, але також і між бідними визрівають відмінні очікування: вони прагнуть бути активними діячами, об’єднуються у структури та здійснюють ту солідарність, яка існує між тими, хто страждає, між останніми», — зазначив Папа. Він також підкреслив, що солідарність означає пріоритетність життя кожної людини над присвоєнням благ деякими та боротьбу проти структурних причин бідності, якими є нерівність, брак праці, заперечування соціальних прав.
«Серед головних причин бідності — економічна система, яка грабує природу», — вів далі Святіший Отець, вказуючи на збільшення природних катастроф, вимирання певних видів флори та фауни. Тому «слід наголошувати, що сотворений світ не є власністю», якою можемо розпоряджатися так, як забажаємо, «ні, тим більше, власністю небагатьох», але Божим даром, даним для того, «щоб ним опікуватися та з пошаною використовувати на користь усіх людей».
Як зауважив Папа, багато країн, у яких служать волонтери, переживають трагедію війни. Тож зусилля, спрямовані на поступ народів, становлять співпрацю «у будуванні миру» через «рішуче роззброювання умів, зближення між людьми та будування мостів між культурами й релігіями». У цьому контексті Святіший Отець назвав «знаком миру і надії» діяльність волонтерів у таборах біженців, згадуючи також про величезну кількість людей, переслідуваних через віру, змушених залишити свої домівки і рятуватися втечею, про мігрантів, які, залишивши все, шукають кращої долі. Це вимагає «співпраці інституцій, неурядових організації та церковних спільнот», щоби запропонувати шляхи гармонійного співжиття між особами та відмінними культурами, і щоб подбати про те, аби мігранти не були віддані на поталу бандам торгівців людьми, позбавлених докорів сумління.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
