Аналітика

Підсумки 2014 року з Папою Франциском

30 Грудня 2014, 14:09 1943
Папа в Туреччині

Під кінець року прийнято підбивати його підсумки та зводити статистику. Загалом беручи, цікаве заняття, хоча всім зрозуміло, що дієвість євангельського послання вимірюється не подоланими кілометрами чи кількістю відвідувачів папських аудієнцій.

А згаданих відвідувачів за 2014 рік уже було 5 млн. 916 тис. тих, хто брав участь у зустрічах та урочистостях з участю Папи Франциска, і це тільки в одному Ватикані, не рахуючи інших зустрічей. Про це повідомила префектура Папського Дому, подаючи дані стосовно загальних аудієнцій по середах, спеціальних аудієнцій, літургійних відправ і молитви «Ангел Господній». За перший рік понтифікату Франциска це число досягло 6 млн. 600 тис. осіб.

Загалом у 43 генеральний аудієнціях взяли участь 1 млн. 200 тис. вірних. На спеціальні аудієнції для груп і паломництв прибуло більше півмільйона чоловік. Ще 3 млн. були на молитвах «Ангел Господній». Найбільше гостей побували у Ватикані у квітні, що було пов’язане з канонізацією двох пап — Йоана ХХІІІ і Йоана Павла ІІ.

Протягом 2014 року Папа Франциск здійснив п’ять Апостольських подорожей за межі Італії, відвідавши сім країн Європи та Азії. Стільки ж пастирських візитів було здійснено на теренах Італії. Він відвідав Святу Землю (Йорданію, Палестинську Державу та Ізраїль), Південну Корею, Албанію, Європейські інституції у Страсбурзі (Франція) і Туреччину. Крім того, Єпископ Рима відвідав шість парафій своєї дієцезії.

Тричі за цей рік особисто вділяючи таїнство Хрещення, Святіший Отець охрестив 43 чоловік, із них 32 дітей. За рік, що минає, Папа висвятив одного єпископа й 13 священиків та обвінчав 20 подружніх пар. Дев’ятнадцятеро нових кардиналів були введені в сан під час першої консисторії Святішого Отця Франциска у лютому, а 29 червня двадцять чотири митрополити отримали з його рук паллії.

Протягом 2014 року до лику святих було вписано 11 імен за підсумком двох канонізаційних церемоній, які Вселенський Архиєрей очолив 27 квітня і 23 листопада, а також однієї так званої «рівнозначної канонізації», декрет про яку він підписав 4 квітня. Відбулося 13 беатифікацій, під час яких проголосили 137 блаженних. Дві беатифікації Святіший Отець здійснив особисто: 124‑х корейських мучеників — під час Апостольського візиту до Кореї (16 серпня) та Папи Павла VI — під час закриття ІІІ Надзвичайної асамблеї Синоду єпископів (19 жовтня).

За цей рік Святіший Отець п’ять разів звертався (після проказування молитви «Ангел Господній» або після загальної аудієнції) з окремими закликами, присвяченими ситуації в Україні, закликаючи до молитви за мир. Такі ж побажання пролунали у його Великодньому та Різдвяному посланнях, виголошених з нагоди урочистого благословення «Urbi et Orbi» 20 квітня й 25 грудня. Побажання миру в Україні знаходимо також у Спільній декларації, підписаній з Константинопольським Патріархом Варфоломеєм І у Стамбулі 30 листопада.

«Для мене цей рік був позначений культурою зустрічі», — сказав речник Ватикану о. Федеріко Ломбарді. П’ять закордонних паломництв, канонізація двох пап і беатифікація третього, Синод єпископів про сім’ю та ініційована Франциском реформа Римської Курії — ось, на його переконання, головні події за участю Папи, коли йдеться про рік, що минає. Не можна також забути відвідини парафій і зустрічей із хворими, емігрантами та потребуючими.

«Передусім я хотів би підкреслити: чудово, що Папа здійснив паломництво до Святої Землі. Це завжди повернення до джерела християнства, до місць історії Спасителя, це має символічне значення і надзвичайну духовну силу, — сказав о. Ломбарді. — Я пам’ятаю зворушеного Папу на березі Йордану, на місці Хрещення Ісуса, чи у базиліці Гробу Господнього. Добре, що Франциск від імені усіх нас міг повернутися до тих місць, щоб нагадати, звідки ми походимо, або тайну зустрічі Христа з людством. Я хотів би також згадати екуменічний вимір цієї подорожі. Дуже важливою є подорож до Азії: Папа відвідав Південну Корею і зовсім скоро поїде на Філіппіни та на Шрі-Ланку. Його попередникові не дано було здійснити паломництво в Азію. Такі великі подорожі Папи Франциска вказують на особливу турботу Церкви про цю значну частину людства. Для нас це розлогий терен для євангелізації, проголошення Євангелія у різних культурних контекстах, часто дуже важких. Це новий рубіж Церкви, і Франциск вказує нам на нього з великим ентузіазмом. Важливими були й подорожі на периферії Європи: до Албанії, а потім до Страсбурга, де Папа залишив важливі послання для Старого континенту. Я хотів би підкреслити вимір мучеництва: як у Кореї, де історія Церкви позначена мучеництвом, так і в Албанії, де за часів комунізму мучеництво було величезне, а також на Близькому Сході, де мучеництво — все ще актуальна реальність життя».

Ватиканський речник підкреслює, що цьогорічні канонізаційні і беатифікаційні урочистості аж трьох понтифіків вказують на актуальність ІІ Ватиканського Собору і необхідність оновлення Церкви у дусі його навчання, а також на потребу діалогу з сучасним світом. Це стосується й Синоду про сім’ю, що його о. Ломбарді називає важливим починанням душпастирів.

«Я певен, що це однин із найважливіших душпастирських і церковних проектів, ініційованих Папою Франциском, — сказав він. — Можливо, навіть найважливіший, бо стосується всіх нас: життя віруючих, але також усього людства, оскільки питання сім’ї та євангелізації реалій сім’ї стосується нашого добра, центру життя усіх людей наших часів. Це сміливий крок. Папа запропонував для дискусії теми дуже складні й делікатні, однак у цьому є потреба. Варто також пам’ятати, що попередні понтифіки займалися темою сім’ї. Таким чином, це досить гостре питання. Бажаємо Папі Франциску, щоб йому вдалося вести Церкву до роздумів над насправді фундаментальними питаннями, які стосуються сім’ї, аби не дати себе обманути питанням досить важливим, але маргінальним чи таким, що викликають полеміку, без розуміння, що найважливіше, — бо найважливіше для всіх стосується сім’ї і того, як по-християнському переживати цей найсуттєвіший аспект життя».

Як дуже важливе послання Папи Франциска у році, що минає, о. Ломбарді називає заступництво за людей, яких переслідують. Це стосується, зокрема, труднощів, яких зазнають народи на Близькому Сході. Святіший Отець став голосом бідних, біженців, емігрантів, рабів, жертв торгівлі людьми, закликаючи міжнародну спільноту будувати більш справедливий світ.

Ватиканський речник зауважує, що ініційовану Франциском реформу Римської курії потрібно розуміти у світлі Апостольського повчання «Evangelii gaudium». У ньому Папа викладає своє бачення Церкви, яка виходить назустріч іншим як місіонер та активний учасник євангелізації. «Саме Курія, яка служить такій Церкві, має бути інструментом у підтримці її місії», — підкреслює о. Ломбарді.

«Як на мене, важливо підкреслити, що для Папи серце кожної реформи становить внутрішня переміна. Пам’ятаймо: Ісус казав, що як добрі, так і злі речі виходять із серця. Тому й потрібно ініціювати оновлення, аби вилікувати те, що потребує виправлення, — сказав о. Ломбарді. — Про це свідчать промови Папи до Римської курії та до працівників Ватикану. Вони показують, що Франциск у керівництві Церквою має духовну проникливість і користується нею, щоб оздоровити наші стосунки, щоб ми радикальніше підходили до вірності Євангелію. Завдяки цьому надалі ми зможемо краще виконувати наше служіння. Таким чином, реформа становить невід’ємний елемент християнського життя, тему християнського навернення; саме тому вона не може бути здійсненна поверхово чи виключно організаційно. Ми повинні пам’ятати, що кожна справжня реформа, яка є вічною проблемою Церкви, має початися з серця, оновленого світлом Євангелія. Саме про це нам постійно нагадує Папа».

За матеріалами: Radiо Watykańskie, Радіо Ватикану, Radiо Watykańskie  
Фото: Папа в Туреччині, itv.com.turkey  

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: