Івано-франківський Карітас опікується вимушеними переселенцями з Криму та східних областей України з квітня 2014 року. Така допомога включає не лише надання продуктів харчування, засобів особистої гігієни, медикаментів, одягу та взуття, а й забезпечення психоемоційної підтримки переселених сімей. Місцеві працівники кажуть, що дуже важливим фактором якісної соціалізації таких людей є відчуття домашнього затишку і сімейних традицій.
Саме тому Карітас Івано-Франківськ УГКЦ організував для переселенців тематичний захід «Українські традиції в часі різдвяних свят». Під керівництвом о. Миколи Мазурика вивчили кілька найпоширеніших колядок. А після цього мами з дітками та бабці з онуками готували традиційні українські вареники з картоплею, капустою, оселедцем, халвою та з маком.
«Це щось неймовірне. Коли ми почали захід, всі відверто говорили, що їм такі традиції не дуже звичні і вони себе дивно. А як тільки ми розівчили "Добрий вечір тобі, пане господарю", "Нова радість стала", залунав впевнений і натхнений спів, всі разом в затишній атмосфері ліпили вареники, віншували, ділилися своїми переживаннями. Буквально за один вечір наші підопічні суттєво розкрилися, заговорли про свої переживання про майбутнє, тугу за домом, незручність жити начебто за чужий рахунок», – розповідає Наталя Козакевич, виконавчий директор місцевого Карітасу.
Працівники Карітасу України надали і надають допомогу більш ніж 20.000 вимушеним переселенцям у Харкові, Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Нововолинську, Дрогобичі, Сокалі. Підхід до такої діяльності є індивідуальним і передбачає скурпульозну оцінку їх потреб. Увага зосереджена на найбільш потребуючих: насамперед це вагітні жінки, самотні матері, багатодітні сім’ї, сім’ї з інвалідами та неповносправними, пенсіонери. Для переселенців з Криму та східних областей України забезпечено задоволення базових потреб, юридичної допомоги, психологічна підтримка і консультування.
Ґаздині з Донбасу розповіли, що святкування Різдва у них вдома практично нічим не відрізняється від того, як це свято відзначають на західній Україні. «Це дуже велике свято. У нас також є 12 страв, але те, що для нас нове, – це колядки. У нас, на жаль, не колядують і немає таких гарних вертепів. 13-го січня діти щедрують, розказують віршики, а 14-го ходять засівати. Але так, щоб пісні співати, – такого немає», – розповідає Олена з Харцизька (Донецька область), яка цього дня ліпила вареники з сином Сергієм.
А от Ірина з Луганська каже, що у них все ж таки колядують, але, як правило, вихідці саме з західної України: «У нас є Марківський район, так там усі українською мовою розмовляють. Який паспорт не візьми – місце народження Львів, Івано-Франківськ чи Хмельницький. Людей ще за часів СРСР туди переселили, то вони залишились і далі говорять українською і колядують на Різдво».
фінансово.
Щиро дякуємо!
