Екуменізм – страшний і таємничий «звір» наших теренів. Адже навіть пересічному католику, доброзичливо налаштованому до навколишнього світу, буває важко зорієнтуватися, хто (і якою мірою) є братом у вірі? У яких випадках спільне богослужіння являє собою спільну молитву, милу Господу, а у яких – уже ні?..
Про суть і межі екуменічного богослужіння розповідає доктор літургіки о. Пшемислав Новаковський СМ.
— Що таке екуменічне богослужіння?
— Екуменічне богослужіння або екуменічна літургія – це молитва, спільна з християнськими Церквами або спільнотами, що не перебувають у єдності з Апостольською Столицею, яка провадить до духовної єдності учасників такої зустрічі. Екуменічні богослужіння не сакраментальні, тобто це спільні молитви, під час яких не звершується Євхаристії та інших Таїнств.
Директорій у справі застосування принципів і норм екуменізму (від 25 березня 1993 р.) у пункті 109 подає перелік обставин, за яких екуменічне богослужіння було би доречним. Наприклад, це може бути спільна молитва з метою представлення Богу спільних труднощів у питаннях миру, суспільних проблем, взаємної любові між людьми, гідності родини, наслідків бідності, голоду, насильства… Також екуменічні богослужіння правлять у національні свята, урочистості, дні пам’яті загиблих тощо. Для України, до слова, у зв’язку з останніми подіями в цьому плані відкривається широке поле можливостей. Адже зараз ми бачимо, як люди різних віровизнань об’єднуються, чи то служачи солдатам на фронті, чи то на похоронах і панахидах за загиблими.
Рекомендується проводити спільні молитви й під час зібрань християн для навчання чи певної діяльності (наприклад, на конференціях або симпозіумах).
— Як підготуватися до екуменічного богослужіння?Які для цього є можливості?
— Насамперед екуменічне богослужіння має бути узгоджене між Церквами та спільнотами, а не вигадане якоюсь однією Церквою без участі інших. Звісно, спільну молитву слід належно приготувати – спільно з усіма учасниками. Головною формою такого екуменічного богослужіння буде Літургія Слова в поєднанні з молитвою вірних. За хорошої організації навіть узгоджують, із якого саме перекладу Святого Письма будуть тексти читань.
Також як форму несакраментального екуменічного богослужіння Директорій передбачає Літургію Годин, особливо Утреню і Вечірню. Під час такого богослужіння можна спільно співати псалми, виконувати різні знаки та жести, характерні для спільнот, які спільно правлять це богослужіння.
— Якщо екуменічне богослужіння звершується в неділю, чи заміняє участь у ньому участь у Святій Літургії?
— Пункт 115 вищезгаданого Директорію радить не проводити екуменічних богослужінь у неділю, щоби католики могли взяти участь у Євхаристії, адже для нас це обов’язок. Очевидно, що екуменічне богослужіння не замінює Святої Літургії (Меси).
Загалом звершення Євхаристії для католиків можна окремо організувати під час екуменічних зустрічей. Наприклад, так, як це відбувається під час новорічних зустрічей у Тезе, коли для Служби Божої виділяють окреме приміщення, Євхаристію служить католицький священик, і тоді вірні можуть приступити до Причастя.
— Багато хто мріє, щоби хоч би католики і православні врешті змогли служити Літургію разом…
— Спільна Євхаристія – це не засіб досягнення єдності, а її мета. Поки що це тільки пункт нашого зближення, ідеал, якого ми прагнемо і за яким сумуємо…
Спільне відправлення Літургії передбачає перебування в повній єдності з Апостольською Столицею. Тому наразі, навіть попри взаємне визнання Таїнств між Римом і Константинополем (це сталося 1965 року внаслідок зустрічі папи Павла VI і Патріарха Константинопольського Афінагора), – це неможливо. Але ми прагнемо повної єдності, отже, завжди маємо молитися про неї і вірити, що кінець кінцем буде одне стадо і один Пастир, за молитвою нашого Господа: «Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав» (Йн 17, 21).
«Католицький Вісник», № 1/ 2015
фінансово.
Щиро дякуємо!
