Воскреслий поводиться так, наче мав амнезію. Не пам’ятає гріхів.
«Коли Ти, о Господи, зважатимеш на провини, — о Господи, хто встоїться?» (Пс 130, 3)
Я маю насправді добру новину.
Бог не провадить «чорного списку», не повертається з задоволенням до розгляду твоїх гріхів. Новий Завіт, укладений зі своїм народом, Він запечатав обітницею: «Ось прийдуть дні, і я створю з Домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт. (…) Я прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше» (Єр 31, 31.33).
Твої гріхи — не проблема для Господа Бога.
«Я, саме Я, перекреслюю твої злочини і не згадую твоїх переступів», — заповідав Він через пророка Ісаю. Ці слова воістину рятують життя!
Кров Ісуса змила борговий запис. Пастор Казик Барчук, який уже зрілим християнином відкрив свої єврейські корені, каже, що слово «звершилося» можна перекласти також і як «сплачено».
«Татку, — здається, шепоче Агнець, — я сплатив». Це останнє повідомлення, яке почули ті, хто стояв обік Нього на Голгофі.
Що це означає? Я, Мартін Якімович, уже не повинен платити. Ані копійки. Я нічого не винен. Жертва Ісуса — повна, цілковита, бездоганна. Той, чия кров волає гучніше, ніж кров Авеля, поніс усі хвороби і гріхи.
Гріхи, в яких я було заплутався, становили для Нього проблему дві тисячі років тому. Він болісно відбув їх на власній шкурі, пізнав тягар кожного з них. Від моменту, коли воскрес, Він до них не повертається. Не провадить чорного списку, якоїсь відомості «винен — дістав».
Гріх, тобто дійсність, яка зроджує смерть, безпорадна перед жертвою Ісуса. Вона в цій жертві розтоплюється, зникає. Він прийшов «знищити діла диявола» і насправді це зробив. «Ви ж знаєте, що Він з’явився, щоб наші гріхи взяти (…) На це з’явився Син Божий, щоб знищити діла диявола» (1 Йн 3, 5.8).
Сестра Гертруда в Рибно розповіла мені колись, що Воскреслий поводиться так, ніби зазнав «амнезії». Він «перезавантажив» пам’ять про гріхи! Це геніально показує розмова з Петром. Ісус не виговорює Рибалці за його втечу, зраду, боягузтво. Він запитує: «Любиш?» — «Але ж я втік, підвів, злякався…» — «Петре, любиш?» — «Але…» — «Ти любиш?»
«Відпущу їхні провини, і гріхів їхніх більше не згадаю».
В цьому полягає новий завіт, запечатаний кров’ю Ісуса. Я знаю, знаю. Це перший клас, підготовча група християнства, абетка католика. Для мене це насправді щодня добра новина.
Мартін Якімович, Gość Niedzielny