Світ

Вбивали одного за одним. Цілий день

06 Квітня 2015, 11:59 3891
Кенія Гарісса

То був найчорніший день в історії Кенії, почавши від 1998 року й нападу на посольство США у Найробі. В четверговому нападі терористів з ісламістського угруповання аль-Шабаб на університет у Гаріссі загинуло 147 осіб, і ще 69 було поранено.

Терористи, які прибули з Сомалі уп’ятьох, цього разу діяли інакше, ніж раніше, — пише кенійське щоденне видання «Daily Nation», аналізуючи атаку та реагування поліції.

Здавалось би, коли знаєш про небезпеку, то можеш їй запобігти. На жаль, кенійські власті, які з острахом чекали на замах впродовж двох тижнів, попри інформування публічних закладів про те, що існує небезпека проникнення ісламістів  Аш Шабабу з Сомалі або нападу іншої групи у самій Кенії, хто пов’язаний з ісламістами, — не вберегли своїх громадян від смерті.

У четвер 2 квітня 2015 р. на світанку о 5.30 п’ятеро злочинців з Аш Шабаб проникли на територію університету Гарісси, на сході країни, і протягом майже 20 годин убили 147 студентів та поранили 69. Кількість жертв вражає, бо в університеті навчалося 815 осіб, і викладацький склад становив 60 осіб.

Агресори з  Аш Шабаб

Ісламісти вдерлися на територію кампусу через головний вхід, спершу убивши двох охоронців. Потім вбігли на майдан між кількома будівлями, стріляючи наосліп по всіх, кого лиш зустрічали. Біля одного з будинків стояли кілька поліцейських. Терористи на них напали, поранили щонайменше двох, і відділ відступив. За цей час постріли збудили студентів, які спали по гуртожитках. Хто зорієнтувався в ситуації — почали дзвонити або побігли в пошуках інших студентів, по інших місцях кампусу, аби застерегти їх від небезпеки.

За кілька хвилин терористи вже знали, що кампус перебуває під їхнім контролем. Це тоді, як пише «Daily Nation», вони почали діяти інакше, ніж раніше.

Аш Шабаб уже кільканадцять років, діючи в Кенії, Сомалі та кількох сусідніх країнах, атакує, маючи одну мету: вбити якомога більше людей за якомога коротший час. Вони ніколи не беруть заручників. Ісламісти, які уп’ятьох атакували торговий центр у Найробі 2013 року, вбивши там майже 70 чоловік, стріляли наосліп аж доти, доки там не з’явилася поліція; тоді вони зосередилися на силах захисту, «залишивши у спокої» людей, які опинилися заручниками по магазинах. У четвер в Гаріссі було інакше.

Християнські заручники

Ісламісти увійшли в студентське містечко, знаючи, що візьмуть заручників. Після його захоплення і входу до одного з гуртожитків двоє стрілків вибралися на дах і зайняли позиції, які під час операції займають снайпери. Коли поліція прибула на місце, завданням двох терористів на даху було стримувати дії поліції та армії, що намагались увійти на територію університету. За цей час троє інших нападників у захопленому гуртожитку, де перебувало понад 300 студентів і студенток, розпочали сортування.

Християни в Кенії становлять близько 80% населення, мусульман там заледве 8-9% громадян.

Терористи по черзі розмовляли з заручниками, довідуючись від них, хто мусульманин, а хто християнин. Мусульман нападники відпускали. Усіх християн залишили замкненими.

147 убитих, 69 поранених

«Daily Nation» пише, що «все це тривало надто довго». Урядові сили прибули на місце уже за 20-30 хвилин після початку атаки, а штурму не вдавалося спланувати довгі години. Невідомо, з чого це випливало, але терористи використовували цю ситуацію цілий день.

Поступово, систематично вони звершували чергові страти. Протягом кільканадцяти годин убили 147 чоловік. Частина заручників уникла смерті істинним чудом. Один зі свідків злочину, який вискочив з вікна на дах і зіскочив з кількаметрової висоти на землю, втікаючи від куль, розповів кенійським медіа про те, що «терористи ходили коридорами гуртожитку поміж десятками тіл, що там лежали». Це тривало цілий день.

Зрештою, після 21.00 кенійське Міністерство внутрішніх справ повідомило, що штурм, розпочатий поліцією, вдався. Четверо терористів загинуло, п’ятого схопили, коли він намагався утекти. Кенійські медіа звертають увагу на те, що до самого кінця дня уряд применшував дані про вбитих, на першій прес-конференції заявляючи, що їх «багато», а потім — що їх більше 70. Навіть пізнього вечора свідки ще чули постріли на території кампусу, і досі невідомо, чому вони лунали.

Замах у Гаріссі — найтрагічніша терористична атака у Кенії від часу підриву кількох тонн вибухівки під посольством Сполучених Штатів у Найробі 7 серпня 1998 року. Того дня загинуло 211 осіб і близько 40 були поранені.

Що й чому

В Гаріссі, місті за 90 км від кордону з Сомалі, студенти університету, в переважно християнському студмістечку, давно не почувалися в безпеці. Тим більше що це місто має сумну славу місцевого осередку войовничого ісламізму.

«Ми боялися, що якби ці люди [Аш Шабаб] прийшли, то вони би багатьох повбивали», — сказав Мулі, який був поранений у стегно, але вижив, знайшовши потаємне місце. «Ми вважаємо, що уряд неспроможний нас захистити. Де були сили безпеки, поки ми були в університеті? Вони не потурбувалися про нас. Ми роз’ятрені, бо втратили багатьох друзів».

Університет Гарісси був заснований 2011 року, однак перший набір туди відбувся тільки 2013‑го, причому студенти йшли туди неохоче, усвідомлюючи небезпеку. Однак заяви на проживання в кампусі університету Мой в Елдореті були відхилені. Багато хто хотів туди перевестися, але їм було відмовлено.

«Це був немовби проведений над нами експеримент», — сказав Гідеон Ніабвенгі, 19‑річний студент, який урятувався, коли сидів зіщулившись за низькою, наполовину зведеною стіною в туалеті. «Якби цей університет будували сьогодні, я не думаю, що це було би правильним місцем». Коли він отримав повідомлення, що зарахований до цього університету, одні друзі йому казали, що обов’язково треба мати зброю з собою; інші обіцяли, що будуть за нього молитися. «Прийшовши сюди, ми думали: що це за університет? Відсутність безпеки — одна з визначальних речей». Тому те, що сталося, було прогнозованим, вважає студент. Для переведення потрібно було ув’язатися в довгу бюрократичну боротьбу і мати багато грошей на хабарі…

Напад був невідворотний, нападники — невблаганні. Гідеон Ніабвенгі у своєму сховку чув, як його товариш намагається видати себе за мусульманина. Коли ж він не зумів на вимогу нападника прочитати мусульманську молитву, в нього вистрілили. «Я чув, як вони кричали: ми прийшли убивати і бути вбитими!» — розповів Гідеон.

Рятувальна операція тривала 30 хвилин від свого початку. Однак до того сили поліції не могли зібратися на місце її проведення цілих 11 годин…

Студенти і батьки університету Гарісси шаленіють від гіркоти, запитуючи, чому кампус так погано охоронявся, особливо після попередження розвідки про наближення атаки. Наприклад, студенти сусіднього з університетом педагогічного коледжу Гарісси були відправлені по домівках за два дні до трагедії, з огляду на можливу небезпеку й непевність ситуації.

У січні 2013 року та у вересні 2014 мешканці Гарісси виходили на акції протесту, бо в місті стало небезпечно після численних убивств. У листопаді 2014 року розсерджені студенти Гарісси влаштували страйк і демонстрацію. Вони вимагали збільшення охоронців, зведення муру довкола кампусу, а також подали чимало запитів про переведення з цього кампусу. Високу металеву огорожу їм збудували, але, за іронією долі, саме вона завадила багатьом (особливо жінкам) утекти від нападників…

Аш Шабаб, узявши на себе відповідальність за скоєне у четвер, заявили, що «університет стоїть на мусульманській землі», і що він «провадив місіонерську активність, поширюючи перекручену ідеологію».

На території студентського містечка поставили мечеть для місцевих мусульман — проти чого студенти протестували, оскільки тих, хто йшов «на молитву у мечеть», охорона  не перевіряла. Студенти вимагали перенести мечеть за межі кампусу. Одну з початкових цілей нападників становили студенти-християни, які збиралися на ранкову молитву. З 29 осіб вижили семеро.

«Ми молилися, — розповів 25-річний Дункан Обваму, — коли у дверях з’явилося дуло зброї, потім увійшов бойовик. Першою він вистрілив у жінку, потім продовжував стріляти. З його обличчя було видно, що він щасливий». Потім він бив ногами і прикладом тіла на підлозі, щоб переконатися, що всі мертві. Дункан стерпів і не ворухнувся. «Я чув, як він сміється і перемовляється з іншими у коридорі. Він був задоволений тим, що зробив».

Папські співчуття

Глибоко зворушений і засмучений розмахом убивства в кенійському університеті, Папа Франциск надіслав листа співчуття до голови тамтешнього єпископату, кардинала Джона Нджуе. У цьому документі, за підписом кардинала П’єтро Пароліна, Святіший Отець запевняє у своїй молитві за загиблих, ввіряючи їх Божому милосердю. Він висловив духовну близькість з їхніми сім’ями та іншими кенійцями, які перебувають у жалобі. «В єдності з усіма людьми доброї волі по всьому світу Його Святість засуджує цей акт безглуздої жорстокості та молиться за переміну сердець його виконавців. Усіх, хто має відповідну компетенцію, Папа закликає посилити серед кенійців зусилля, аби покласти край такому насильству і наблизити настання нової ери братства, справедливості й миру», — сказано у листі співчуття, надісланому від імені Папи Франциска.

За матеріалами: tvn24.pl, Los Angeles Times, Radio Watykańskie

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Збір на існування CREDO
Зібрано Залишилося зібрати
11278грн
67817грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
10днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Африка
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: