28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». 1‑го січня 2015 року цей закон набрав чинності.
Цей закон запровадив шерег змін до Податкового кодексу нашої держави. У попередній редакції цього документа (ст. 157 розділу ІІІ) відповідна стаття називалася «Оподаткування неприбуткових установ та організацій», і нею було встановлено перелік організацій, що зараховувалися до неприбуткових. Це були це бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди, а також кредитні спілки, спілки та асоціації об’єднань юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, професійні спілки, їх об’єднання, організації роботодавців, садівничі та гаражні кооперативи тощо. Ця сама стаття визначала перелік тих доходів неприбуткових організацій, які звільнялися від оподаткування, як і обов’язок сплатити податок на прибуток, якщо доходи надійшли з інших джерел, ніж передбачала стаття. Там же було вказано, що не сплачувати податків як неприбуткова організація хтось має право тільки після того, як його буде включено до Реєстру неприбуткових організацій та установ, а податковий орган має право виключити організацію з цього списку (і вказувався перелік можливих порушень законодавства, через які організацію могли виключити з реєстру).
Весь цей порядок суттєво змінений у новій редакції Податкового кодексу України.
Тепер розділ III Податкового кодексу України у новій редакції не містить окремої статті, яка б регулювала оподаткування неприбуткових організацій. Замість цього встановлено коло організацій, які є платниками податку на прибуток, та коло організацій, які до таких не відносяться. До останніх належать громадські об’єднання, політичні партії, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку. Умова виключення з оподаткованості — запис у Реєстрі неприбуткових організацій. Будь-які інші положення, які регулюють порядок оподаткування неприбуткових організацій, у Розділі III відсутні.
Таким чином, Податковим кодексом України в новій редакції запроваджено такі зміни.
По-перше, обмежено кількість організацій, які можуть не бути платниками податку на прибуток. Тепер до них відносяться лише бюджетні установи, громадські об’єднання, політичні партії, релігійні організації, благодійні організації та пенсійні фонди.
По-друге, встановлено всього дві умови для отримання цими організаціями права бути неплатниками податку на прибуток. Це відсутність в організації мети здійснення розподілу прибутків (серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників), та внесення організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ у порядку, встановленому центральним податковим органом.
По-третє, змінено принцип оподаткування неприбуткових організацій, що дає фактичне скасування значної кількість обмежень, наявних у попередній редакції Податкового кодексу. Так, скасовано обмеження видів доходів неприбуткових організацій, що були звільненні від оподаткування; скасовано обов’язок неприбуткових організацій сплачувати податок на прибуток, у разі отримання доходів з інших джерел, ніж ті, які звільненні від оподаткування відповідними положеннями Податкового кодексу України; скасовано право податкового органу виключати організацію з Реєстру неприбуткових організацій та ухвалювати рішення про оподаткування її доходів; виключено перелік можливих порушень, до яких належало використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності.
Отже, запроваджені зміни, з одного боку, звузили коло організацій, які не є платниками податку на прибуток, а з іншого — значно покращили ситуацію з їх оподаткуванням, скасувавши значну кількість обмежень, записаних у попередній редакції Податкового кодексу України. І хоча, через суттєву зміну порядку оподаткування, на початковому етапі можливі труднощі з його тлумаченням та застосуванням на практиці, але вже зараз можна впевнено стверджувати, що запроваджені зміни позитивно вплинуть на розвиток діяльності неприбуткових організацій в Україні.
Дмитро Сліпенко, спеціально для Інституту релігійної свободи