За майже місяць перед початком Синоду єпископів про сім’ю кардинал Крістоф Шенборн нагадує головні тези, які озвучив на минулорічній Надзвичайній асамблеї Синоду єпископів, а синодальні Отці їх відкинули.
Архиєпископ Віденський детально виклав їх у розлогому інтерв’ю для щомісячника «Civiltà Cattolica».
Отже, кардинал Шенборн заново пропонує, аби в нешлюбних зв’язках вбачати елементи шлюбу, в такий само спосіб, як останній Собор побачив елементи Церкви у некатолицьких спільнотах.
Присутність пастирів «не може змінити неврегульовану ситуацію на врегульовану», стверджує кардинал. Однак він додає: «Але існують шляхи до зцілення, до навчання», аби поступово наближатися до ситуації, яка буде згідна з ученням Церкви.
Крім того, кардинал вимагає пошани до одностатевих зв’язків, хоча зазначає, що Церква не може визнати їх подружжям. Проте він стверджує — всупереч зобов’язувальному вченню Церкви, — що в деяких випадках укладення такого зв’язку може означати певне виправлення порівняно з ситуацією, коли хтось постійно змінює партнерів.
Кардинал Шенборн підкреслює, що негативна «оцінка гомосексуальних актів Церквою обов’язкова». Однак додає: «Церква не повинна зазирати насамперед до спальні, а до їдальні! Вона повинна підтримувати!»
Митрополит Віденський висловлюється також за допущення до Причастя розлучених, які живуть у несакраментальних зв’язках. Умовою мало би стати відбуття відповідного процесу очищення і розпізнання священика, який опікується парою.
Разом із тим кардинал не стримується перед важкими питаннями до таких пар. «Вони хочуть милосердя від Церкви, але насамперед треба просити не про милосердя Церкви, а про милосердя щодо їхніх дітей і колишніх партнерів», — каже ієрарх.
Душпастирі можуть допомогти їм посуватися у цьому напрямку, додає кардинал. Він також вимагає від них чесного порахунку з Богом за поламані подружні присяги.
Говорячи про пари, які живуть без шлюбу, австрійський ієрарх вказує на суспільні чинники, що обумовлюють такий стан. Він нагадує, що в далекому минулому багато людей узагалі не укладали подружжя, бо воно дорого коштувало. Наприклад, у XVIII столітті половина дітей у Відні народжувалися поза шлюбами. То були діти людей, які служили у багатих домах і не могли собі дозволити на шлюб. На думку кардинала Шенборна, сьогодні з певних поглядів ситуація в Австрії подібна до тієї. Молодим бракує коштів на подружжя. Вони не мають стабільної праці, а податкова система дискримінує сім’ю.
«Я не кажу, що це добре, але ми повинні уважно та зі співчуттям дивитися на реальність», — стверджує архиєпископ Відня. На його думку, надто легко пояснити нинішнє становище гедонізмом та індивідуалізмом.
Інтерв’ю з кардиналом провів єзуїт о. Антоніо Спадаро.
За матеріалами: deon.pl