Свідчення

Як карти таро вплинули на моє життя

02 Жовтня 2015, 15:22 35797
таро

Я займалась марсельським таро, яке має найбільші магічні можливості  це було таким жіночним, воно будувало впевненість у собі, давало владу, особливо коли з карт можна було щось вичитати для людини, котра приходила до мене за порадою…

Спочатку я мусила навчитися розкладати карти й пізнати, як вони пов’язуються між собою, а також опанувати знання символів. На це пішло трохи часу, але я дуже старалась та віддавала всю себе, щоби добре розкласти карти. Я заглиблювалась у них, розмовляла з ними, як з людьми. Власне, вже за кілька тижнів я відчула, що мені це вдається. Люди запитували мене, а я їм казала, що відбувається, що станеться в майбутньому та що робити, аби бути щасливим. Я ворожила безоплатно.

Уже за рік я досягла значних успіхів, а за два стала неперевершеною і, по суті, займалася лише цим. До мене приходили подруги, а я допомагала їм у скрутних життєвих ситуаціях: давала поради, які підказували мені карти. Я була переконана, що це моя життєва місія; я прагнула допомагати іншим і не вбачала у цьому нічого поганого, — але спосіб, який я обрала, був абсолютно руйнівний…

Тоді ще не діялося нічого надзвичайного. Спочатку я навіть ходила до храму, як більшість людей. Потім Церква якось перестала мені бути потрібною, і я відмовилась від участі у Святій Месі (як виявилось, на довгі роки). Все йшло майже добре, і напевно так тривало б і надалі, якби не зауваження батька, що я сиджу вдома, нікуди не виходжу і виглядаю дедалі гірше. Я тоді якось цього не помічала. Мій тато здогадався, що джерелом проблеми можуть бути карти. У моєму житті на той час були лише карти таро… А я зовсім не усвідомлювала, що через це заглиблююся в окультну реальність…

Одного дня, прийшовши додому зі школи, я хотіла заглибитись у карти. Зазирнула до шухляди, а їх там не виявилось! Спочатку мене охопила лють, а потім розпач. За будь-яку ціну я мусила доторкнутися до них і потримати в руках, щоб відчути себе у безпеці! Я почала кричати, а потім просити, щоб батьки віддали мені карти, так, наче благала дарувати мені життя, стоячи під стіною перед стратою… Вони мені їх не віддали, постійно переконуючи мене покінчити з цим. Тієї миті я зрозуміла, що не можу жити без карт, що я залежна від них; я бачила себе і те, що відбувається зі мною без них — це не було нормальним. Отже, я спробувала звільнитися від залежності, а першим кроком до цього було знищити (спалити) карти таро.

Це по суті стало переломним моментом у моїй історії. Відтоді я вже ніколи не взяла до рук жодних карт — і не мала такого наміру. Я надзвичайно вдячна батькам, хоча про подальшу частину моєї боротьби вони вже не знали. Сьогодні я думаю, що задовго до початку процесу мого зцілення хтось мав молитися за мене, щоб я віднайшла світло життя; гадаю, що це була моя бабуся. Після рішення остаточно відректися від таро, тобто після того, як я повикидала всі книжки та всі речі, пов’язані з окультизмом, я відчула, з ким маю справу. Диявол почав себе проявляти, розуміючи, що мене втрачає. Розпочалася моя битва за вихід із окультизму…

Усі реклами карт таро викликали в мене шалену тугу за ними: я дуже страждала — провадила внутрішню боротьбу за виживання, в мені не було радості ані бажання жити. Я не могла думати про звичайні речі. Зникало відчуття сенсу мого існування. Часом траплялися хвилини, коли я намагалась молитися, але мені було страшенно важко. Я просила Бога, щоб Він повернув мені нормальне бачення світу. Я знала, що цей стан не може мати тільки психічну основу. Мені на думку спадали дивні образи — просто так, без приводу. Я бачила події, які стосувалися майбутнього: смерть, хвороби та людське лихо — те, що з’являлося, коли я розкладала карти для зацікавленої особи, зараз я мала без карт і без жодних попереджень, а отже, всупереч власній волі. Я молилась і відчувала, що моя молитва недостатня. Я усвідомлювала, що не сама: хтось роками допомагав мені розвивати талант ворожки, а я вважала, що ті думки та образи йшли від мене, тобто від мого успішного тасування карт… У моїй голові раптом з’являлися блюзнірства, над якими я не панувала. Хтось будив мене вночі, я відчувала ворожу присутність у кімнаті, з’являлися думки про самогубство, мене огортав страх — так, ніби диявол нагадував про себе та свій вплив, погрожував, що вб’є мене… Я подумки боролася за свій спокій — і програвала, життя втратило для мене світло. Коли я була в кімнаті й намагалася заснути, великі чорні хробаки повзали по ліжку, а світло вмикалося саме; часто, дорогою додому, я зустрічала дивних людей — якихось божевільних із безтямними очима, вони зачіпали мене, питали мене про щось… Я помічала, що у всіх них є щось спільне…

Здавалося, диявол посилає підозрілих людей, аби показати мені, що світ належить йому, і мені не вдасться втекти; часом у кімнаті я чула зловісне гарчання пса (мені здається, що то був пес, бо я лише чула звуки, але й вони були достатньо жахливими). Кошмар, якому не було кінця… Я була виснажена тією боротьбою. Сили повертались до мене, коли інші за мене молилися. Я підготувала план самогубства. На щастя, одного разу небайдужа людина помітила, що я якось дивно змінююсь, замикаючись у собі. Мало хто міг це зауважити, тому що назовні я була цілком нормальна.

Коли людина стає вже такою сильною, щоб усвідомлювати значення проблеми, то мусить урочисто відректися від гріха, щоб розпочати шлях відновлення свого життя. Я довго готувалася до цього моменту. Оточена молитвами багатьох знайомих, я вирішила одного дня відректися від зла, усіляких проявів окультизму в ім’я Ісуса Христа. Це відбувалося вдень, у моїй кімнаті, де я зазвичай ворожила. У мить, коли я урочисто приймала рішення відректися від таро, я раптом побачила в кімнаті огидну постать, подібну до вовкулаки — тільки значно страшнішу та реальну. Я стала, як укопана — пам’ятаю ненависть в очах того чудовиська: чогось подібного я не бачила у жодної людини! Я механічно почала молитися «Радуйся Маріє…» За мить потвора зникла й ніколи більше не з’являлася. Матір Божа завжди приходить до мене із допомогою, Вона — незвичайне втілення краси, чистоти й покори, а злі духи реагують на Марію, немов щурі на вогонь у темному підвалі.

Після цієї події я пішла до екзорциста, щоб очиститися, звільнитись та зцілитися в ім’я Христа і силою Його благодаті; я потребувала декількох зустрічей.

Відтоді минуло п’ять років. Це достатньо тривалий час, аби зрозуміти знищення, викликане моїм зв’язком з окультизмом. Слава Ісусові, котрий вирвав мене з прірви та поступово відновлює мене! На жаль, багато є таких, хто не бажав визнавати цей гріх і перебувають у неволі злого духа й надалі…

Я ділюся своїм досвідом, аби застерегти від небезпеки, яку несе ворожіння. Схема завжди одна й та сама: втягнути, притримати і знищити — раніше чи пізніше. Темп нашого життя підштовхує шукати швидких відповідей; ворожіння їх гарантує. Ми часто дізнаємось від ворожок речі, від яких впадаємо в ступор — бо ніхто крім нас не міг цього знати; навіть бездоганна розвідка не була би спроможна здобути цю інформацію. У цьому й полягає гачок, на який люди дають себе зловити, бо думають, ніби все, про що говорить ворожка, є правдою.

Передусім необхідно знати, що досвід карт таро становить безпосереднє входження до магії. Карти були так продумані, щоби демони мали змогy діяти у дуже широкому діапазоні нашого життя, а щоб якнайбільше нас поневолити, то дозволяють користувачеві зіграти роль всезнаючої істоти. Сам факт використання таро рівнозначний вживанню заклинань задля викликання духів.

Той, хто ворожить, не мусить про це знати — адже йдеться саме про те, щоб він не знав. Коли ставиш картам питання — порушуєш Першу заповідь, яка говорить, що тільки Бог має бути єдиним Господом нашого життя. Через цей гріх ми добровільно віддаємо себе під владу злих духів, а решта відбувається згідно зі схемою поневолення. Демони, які використовують карти, не знають майбутнього, але створюють його таким чином, щоб призвести до вічної людської погибелі. Вони надзвичайно розумні й намагаються утримати ворожку в стані гріха, бо тоді вони мають до неї легкий доступ. Знають її характер, слабкості та всі вади. За допомогою відповідної маніпуляції вони підтримують у людині, яка ворожить, почуття власних особливих здібностей. Досить часто така людина думає, що ці дари походять від Бога; тоді накидається подвійна петля.

Досвід окультизму у вигляді, наприклад, ворожіння надовго залишає слід; одним із його наслідків є байдужість до Церкви та молитви. Я знаю, що диявол не випустить того, кого тримає у своїх пазурах: він спочатку навіть гарантує тобі фальшивий спокій, підкине тобі якісь надзвичайні здібності — a потім тебе знищить. Якщо ти йому дозволиш діяти, він відбере у тебе любов, наповнить твій простір злом, аби згодом пояснити, що це провина когось іншого… Якщо людина не прокинеться вчасно і не увірує, що Ісус є єдиним Спасителем і що Він має міць відновлення всього, то її життя буде постійно сповнене жахіттям морального рабства.

Однак, щоб отримати благодать зцілення, потрібні покора та відкрите серце для милосердного Ісуса, котрий відпускає всі гріхи та цілковито звільняє від окультної неволі. Люди, які займалися окультизмом, після сповіді мусять щодня з абсолютною довірою і терпінням дозволяти Ісусові продовжувати процес зцілення та повернення до життя, який триває у щоденній наполегливій молитві; слід також часто приступати до Святого Причастя, регулярно сповідатися та працювати над собою під керівництвом духівника. Великою допомогою стає також допомога екзорциста, консультація з християнським психологом і підтримка молитовної групи.

Доки ми живемо тут на землі, — маємо шанс перемогти у грі під назвою життя, а ставка насправді висока: спасіння або засудження. Бог дав нам можливості виграти й не втратити себе. Я щаслива, що живу у злагоді з Богом. Бог був, є та завжди буде сильнішим, Він все може змінити, якщо ми віддамо Йому все наше життя. Колись я занурилася в смерть, навіть не здогадуючись, що мене вбивають, і саме тому — щоб знову не зійти з праведної стежки — я віддала своє серце та життя Божому Милосердю: «O Боже співчуття, Тільки Ти можеш мене виправдати та ніколи не відкинеш, коли я йду, каючись до милосердного Твого Серця, яке нікому не відмовило, навіть найбільшому грішникові» (Щоденник св. Фаустини 1730).

За матеріалами: Deon.pl
Переклад: Мирослава Сиваківська, СREDO

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Riisi, peruna vai pasta laihtumiseen? 8 perunamuusin salaisuutta