По-перше, ангели могутні. Нехай вас не вводять в оману всі ці голенькі херувимчики, якими епоха бароко заселила нашу уяву. У Писанні перше, що завжди говорить людині ангел, коли з'являється їй, – «Не бійся!» А що сказали б херувимчики з голими сідничками? Напевно, щось на кшталт: «підвяжи мені підгузник». Але згідно з давньою традицією, ангели вселяють благоговіння. Рільке каже, що ангел лякає. У чому ж їх могутність?
Сутність ангелів – у розумінні. Їх помисли глибокі. Розуміння – їх спеціальність. Згідно Аквінату та іншим вчителям, ангели інтуїтивно осягають первинні думки, що лежать в основі всіх наших інших помислів. Їм не потрібно вчитися проникати в суть речей. Вони не потребують доказів, аргументів і експериментів. Вони схоплюють все інтуїтивно і миттєво.
По частині інтуїції їм немає рівних. У цьому вони можуть бути нам помічниками. Ось чому ангелів і творців з'єднують настільки глибокі дружні узи. Споглядаючи дивовижні, незвичайні зображення ангелів, подаровані нам художниками, ми маємо справу не просто з благодатною темою для живопису, але і з тим, що відбувається між ангелами і художниками. Ангели йдуть дорогами інтуїції.
Ангели пов'язані особливими відносинами і з пророками – а сьогодні пророки нам необхідні. Пророки потрібні громадянському суспільству в кожній професії, в кожному поколінні. Нам потрібні молоді пророки і пророки старі. «Чим займаються пророки? – Запитує ребе Гешеле. – Пророки втручаються». Якщо ми хочемо, щоб людство звернуло з того шляху, по якому воно йде зараз, нам не обійтися без пророків, – ангели ж, згідно Аквінату, мають саме безпосереднє відношення до пророцтва.
До того ж ангели мають виняткову силу волі. Аквінат говорить: «… їх воля за своєю природою наповнена любов’ю». Ангели не схильні вдаватися до відірваного міркування; їхня доля – любов і розуміння. Їхнє розуміння просякнуте любов'ю. Їхні знання – це знання серця. Це мудрість, а не просто знання.
Отже, ми ясно бачимо, що у сферах своєї «спеціалізації» – у розумінні, пізнанні, любові, співчутті і пророцтві – ангели можуть багато чому навчити нас. Їх завдання непрості. У них є серйозні космічні обов'язки, пов'язані з мудрістю і знанням. Одне з таких завдань – прославлення. Де прославлення, там і ангели. На мою думку, відсутність ангелів пов'язана з тим, що я б назвав «кризою прославлення у західній цивілізації». Вони повернуться, як тільки ми знову навчимося прославляти.
Хільдегарда Бінгенська та Тома Аквінський вчать, що диявол відрізняється від ангелів відмовою підносити хвалу. Як багато в нашій культурі останніх століть було пов'язано з відмовою хвалити! Що є хвала, як не радісний і побожний хор голосів? Ми позбавлені хвали тому, що наш світ – світ, подібний машині або клітці, – забрав у нас благоговіння і радість. Пробуджуючи в нас благоговійний страх і подив, нова космологія тим самим воскрешає хвалу.
Вивчати ангелів – значить проливати світло на нашу власну природу, особливо на ті її аспекти, що придушуються нашою секуляризованою цивілізацією, секуляризованою освітньою системою і навіть нашою секуляризованою релігійністю. Під секуляризацією я маю на увазі все, що виганяє священне тремтіння з світобудови.
«Фізика ангелів» Метью Фокс, Руперт Шелдрейк, Terra Mariana
фінансово.
Щиро дякуємо!
