Верховна Рада прийняла за основу проект нового Трудового кодексу. В цьому проекті депутати не підтримали доповнення переліку заборон дискримінації у трудових відносинах поняттям «сексуальна орієнтація».
Як пояснила, представляючи документ, народний депутат Людмила Денісова, новий Кодекс систематизує всі нормативно-правові акти, що регулюють трудові відносини, а також містять ряд новацій. Наприклад, укладення трудового договору передбачено тільки у письмовій формі. Забороняється змінювати умови трудового договору без письмової згоди співробітника.
При голосуванні депутати не підтримали поправку, озвучену народним депутатом Іриною Геращенко, щодо заборони дискримінації у трудовій сфері за ознакою сексуальної орієнтації. За її словами, це доповнення до проекту Трудового кодексу необхідне для отримання Україною безвізового режиму з Євросоюзом поряд з іншими зобов’язаннями.
За те, щоб розглянути можливість урахування цієї поправки при підготовці документа до другого читання, проголосували 117 народних депутатів при 226 необхідних: 78 — від фракції партії Блоку Петра Порошенка, 22 — від партії «Народний фронт», 7 — від партії «Батьківщина», 6 — позафракційних, 4 — від Об’єднання «Самопоміч». Разом із тим не виключається можливість того, що аналогічна поправка буде подана безпосередньо до профільного комітету ВР під час підготовки проекту до другого читання. У Верховні Раді, як і в суспільстві загалом, є і противники такого тлумачення антидискримінаційного законодавства.
«Спеціальний статус сексуальних меншин неприпустимий. Вони сьогодні не дискримінуються аж ніяк, і багато країн, які вступити в Європейський Союз, вони ці норми не імплементували. Це стосується і Хорватії, і Румунії, і Угорщини, й країн Балтії», — зауважив під час обговорення проекту народний депутат Павло Унгурян.
Інший парламентар, який також голосував проти такої поправки, Дмитро Тимчук так прокоментував свою позицію: «Не бачу сенсу взагалі кричати про необхідність захисту від дискримінації там, де її у нас зроду не було. Якщо це не так, і є в Україні така системна проблема (у сфері, яку регулює Трудовий кодекс, тобто у сфері праці), — чекаємо на факти».
«Зарахування "сексуальної орієнтації" до юридичної категорії "права людини" — маніпуляція. Ні у Декларації прав людини (ООН), ні у Європейській Конвенції серед прав людини "сексуальна орієнтація" не зазначена», — зауважив архиєпископ Євстратій (Зоря), речник УПЦ Київського Патріархату.
Раніше з цього приводу свою позицію визначила також Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. Глави 18 релігійних об’єднань підписали Декларацію, в якій зазначили: «Ми не виступаємо за дискримінацію осіб, які вважають себе гомосексуалістами, але ми категорично проти того, щоб гомосексуальний спосіб життя й поведінка трактувалися як природні, нормальні й корисні для суспільства й особистості. Ми проти того, щоб гомосексуалізм пропагувався, як варіант норми статевого життя і щоби держава заохочувала своїх громадян до одностатевих сексуальних стосунків».
Разом із тим релігійні діячі в окремій Заяві підтримали євроінтеграційні прагнення українського народу. Проте вони зауважили: «Сучасна об’єднана Європа має не лише здобутки. Чимало в ній того, що потребує змін чи виправлення — так само, як і наш власний український дім. Традиційні релігійні, культурні, сімейні та моральні цінності, на яких століттями ґрунтувалося життя народів Європи, — дорогоцінний скарб, який ми повинні цінувати, спільно берегти, захищати і примножувати».
Остаточне доопрацювання проекту Трудового кодексу України доручено Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. На це згідно рішення парламентарів відведено не два, а три тижні. Після цього Верховна Рада розгляне документ у другому читанні.
Окрім відхилення теми сексменшин, головними моментами у запропонованих новаціях Трудового кодексу є те, що в разі можливих суперечностей норм різних законів про працю всі неточності трактуються на користь працівника. Також щорічна відпустка збільшується з 24 до 28 днів.
При цьому в новому кодексі залишається норма про 40-годинний 5-денний робочий тиждень. Без змін залишається норма про випробувальний термін, тривалість якого не може перевищувати 3 місяці. У той же час, понаднормова робота оплачуватиметься у трикратному розмірі, на відміну від нинішньої норми про оплату роботи в позаурочний час у двократному розмірі.
За матеріалами: Інститут релігійної свободи ,hromadske.tv
фінансово.
Щиро дякуємо!
