ПИТАННЯ: Як оцінювати з погляду біоетики паліативне лікування, спрямоване на полегшення болю, яке прискорює смерть? Чи не є це евтаназією?
ВІДПОВІДЬ: Що стосується знеболювальних препаратів, то існує документ папи Пія XII, в якому він стверджує моральну допустимість і для лікаря, і для пацієнта використовувати наркотичні засоби для полегшення болю в разі наближення смерті, навіть якщо відомо, що ці препарати прискорять настання смерті. Бо в такому разі, пояснює Пій XII, йдеться «не про жадобу смерті і прагнення до неї, хоча ризик смерті з обґрунтованих причин допускається, але тільки про бажання пом’якшити біль застосуванням анестезуючих засобів, створених медициною». Документ називається «Відповідь на три питання, поставлених Італійською спільнотою анестезіології».
У Декларації про евтаназію Конгрегація віровчення також стверджує, що «в цьому разі не йдеться про сприяння настанню смерті». А святий Йоан Павло II в енцикліці «Evangelium vitae» пише, що пацієнт, який добровільно відмовляється від знеболювання, аби свідомо брати участь у стражданнях Господа, заслуговує похвали, але така героїчна поведінка не є обов’язковою для всіх (EV 65). У цьому ж параграфі Папа Войтила додає: «Не слід відбирати свідомість у вмираючого без серйозних причин: на порозі смерті люди повинні бути спроможні виконати свої моральні та сімейні обов’язки, а головне — мати змогу свідомо приготуватися до остаточної зустрічі з Богом». Неприпустимо практикувати наркоз пацієнта проти його волі, якщо він спроможний цю волю виразити.
фінансово.
Щиро дякуємо!
