У двокімнатній квартирі, в якій мешкає багатодітна вінницька родина Андрія і Ольги Занкевичів, знайшлося місце для домашнього вертепу.
Цей вертеп розміром приблизно метр на півтора могли побачити усі, хто з ці дні побував в їхній гостинній оселі. І не тільки в нинішньому році – традиція будувати домашній вертеп в цій родині склалась 4 роки тому, коли Андрій та Ольга побачили святкуванні Різдва в іспанській родині Цезаря і Марії Кампомар, яка багато років перебуває на місії в Києві.
«На Святий вечір, — розповідає п. Андрій, — ця родина завжди запрошує до себе когось із друзів або знайомих. Але перед тим як сісти за святковий стіл, вони завжди разом із гостями проводять таку домашню Літургію: переходячи з кімнати в кімнату, вони читають три вибраних фрагменти зі Святого Письма, моляться і, ввійшовши до кімнати, де знаходиться вже збудований вертеп, кладуть у ясла фігурку Дитятка Ісуса. Причому покладення Ісуса в ясла завжди доручається комусь з запрошених, чим підкреслювалось, що разом з гостями в дім входить сам Бог. Цьому передує складання вертепу, яке робиться поступово, по 20-30 хвилин щовечора протягом кількох тижнів, в чому бере участь уся родина, і в першу чергу – діти. Побачивши це, я вирішив запровадити таку традицію в своїй родині. Адже це, на мою думку, допомагає вихованню дітей у вірі, а в тому, що в нашій квартирі тільки дві кімнати, я не бачив перешкоди».
Перший вертеп, що прикрасив їхнє мешкання чотири року тому, був досить простий. Але щороку до нього щось додавалось. Спочатку це були нові фігурки – пастирів із вівцями, трьох царів, що прийшли до Ісуса зі сходу. Фігурки п. Андрій разом із дітьми робили самі – з дроту, на який надягали марлю, просочену гіпсом, а потім фарбували.
Цього року вони, так би мовити, «перебудували» стайню для худоби, а головне – поряд з печерою, в якій народився Ісус, з’явився вирізаний з пінопласту двоповерховий будинок – той будинок, в якому не знайшлось місця для Ісуса, Марії і Йосифа. У його великих вікнах можна побачити фігурки людей в святковому одязі, що сидять за святковим столом – символ сучасного секуляризованого світу, який святкує Різдво без Христа. Доповнити вертеп цим будинком п. Андрій хотів і раніше, але в тісній перенаселеній квартирі важко було знайти відповідне місце. Тепер же, коли старший син Леонід поступив в місійну семінарію «Redemptoris Mater», звільнився перший ярус двоярусного ліжка. Це місцей вирішили використати для облаштування вертепу.
«Для нас, — каже п. Андрій, — будівництво вертепу стало такою ж невід’ємною частиною приготування до Різдвяних свят, як і Рорати. Розпочинаємо з початком Адвенту і щовечора присвячуємо цьому деякий час, супроводжуючи все, що робимо, молитвою. Бачу, що не тільки дітям, а нам усім це дуже допомагає не тільки відчувати наближення свят, а й пам’ятати про те, щоб завжди бути готовим до зустрічі з Христом, Який прийде у славі».
Цього разу гостями, які у Святвечір поклали Дитятко до ясел, були брати з однієї з неокатехуменальних спільнот парафії Матері Божої Ангельської.
Побачимо, цим ця родина, здивує гостей наступного разу. Адже ті, хто знайшли місце для Дитятка Ісуса в своїй перенаселеній «хрущовці», безперечно знайшли місце для живого Воскреслого Христа в своїх серцях.
фінансово.
Щиро дякуємо!
