«Богопосвячені особи покликані, насамперед, бути людьми зустрічі», — наголосив Папа Франциск під час проповіді на Святій Месі з нагоди ХХ Всесвітнього дня богопосвяченого життя в базиліці св. Петра у Ватикані.
Це урочисте богослужіння він очолив учора, у вівторок 2 лютого 2016 р., в урочистість Стрітення Господнього. Цього дня також відбулося завершення Року богопосвяченого життя, а богопосвячені особи відзначили свій ювілей у рамках Святого Року Милосердя. Багато з них зібралися в Римі кількома днями раніше, аби взяти участь у завершальних урочистостях і заходах Року богопосвяченого життя, який тривав у Католицькій Церкві від 30 листопада 2014 р.
Урочисте богослужіння розпочалося процесійною ходою зі свічками.
«Сьогодні перед нашими очима простий, смиренний і великий факт: Марія та Йосиф принесли Ісуса до Єрусалимського храму. Він є дитиною, як усі інші, але, одночасно, унікальною дитиною: Єдинородним Сином, який прийшов задля всіх. Це Дитя принесло нам Божі милосердя й ніжність: Ісус — це обличчя Отчого милосердя. Саме цей образ Євангеліє ставить перед нашими очима наприкінці Року богопосвяченого життя, прожитого з великим ентузіазмом. Він, немов ріка, тепер вливається у море милосердя, у це безмежне таїнство любові, яке ми переживаємо через надзвичайний Ювілей», — сказав Святіший Отець.
Зазначивши, що це свято у східній традиції ще називають «стрітенням», «зустріччю», адже євангельська розповідь говорить нам про різні зустрічі, Папа вказав на зустріч між «очікуванням» та «пророцтвом». Ці два моменти представлені праведними Симеоном та Анною, а також «новизною» і «сповненням», якими є Ісус. У цій Дитині «зустрічаються минуле, яке складається з пам’яті та обітниці, й майбутнє, сповнене надії». І в цьому, за словами проповідника, «можемо розгледіти початок богопосвяченого життя». Богопосвячені, підкреслив Папа, мають бути відкриті на «зустріч» («стрітення») з іншими людьми, а для цього вони насамперед мають бути відкриті за зустріч із Богом.
Як пояснив Наступник святого Петра, покликання походить не з нашого власного задуму, а «від Господньої благодаті, що досягає нас через зустріч, яка перемінює життя». Адже той, хто насправді зустрів Ісуса, вже не може залишатися таким, як раніше, але «стає свідком, уможливлюючи таку зустріч для інших» та поширюючи «культуру зустрічі».
У світлі читання з Послання до Євреїв Святіший Отець звернув увагу на те, що Ісус, аби вийти нам назустріч, розділив з нами наш стан. Він не спасав нас «ззовні», а розділив з нами життя та його трагедії. Богопосвячені особи всіх форм посвяченого життя «покликані бути конкретним і пророчим знаком цієї Божої близькості», відповідно до своїх харизм, перебуваючи «у постійному стані місії».
Далі Папа зауважив: євангеліст розповідає, що Ісусові «батько і мати дивувалися тому, що говорилося про Нього». «Також і ми, як християни і як богопосвячені особи, є хранителями подиву. Здивування, яке вимагає завжди бути оновленим: остерігаймося призвичаєності в духовному житті, остерігаймося затвердіння наших харизм у формі абстрактних доктрин», — застеріг Франциск. Він наголосив, що харизми не становлять музейних експонатів, що вони — плід відкритості засновників на натхнення Святого Духа, які не боялися забруднити рук і були готові вирушити до «географічних та екзистенційних периферій».
«Врешті, від сьогоднішнього свята вчимося переживати вдячність за зустріч з Ісусом і за дар покликання до богопосвяченого життя», — вів далі Святіший Отець, вказуючи на євхаристійний вимір та зауваживши: «Як же прекрасно зустріти щасливі обличчя богопосвячених осіб, — можливо, вже похилих віком, як Симеон та Анна, але задоволених і сповнених вдячності за своє покликання. Цим словом можна підсумувати все те, що ми пережили протягом цього Року богопосвяченого життя: вдячність за дар Святого Духа, який завжди надихає Церкву різними харизмами».
По завершенні літургії в Базиліці св. Петра Папа подався до численної групи черниць і ченців, для яких забракло місця всередині святині і які брали участь у Євхаристії на площі св. Петра.
Франциск нагадав їм, що кожен з нас має своє місце і свою працю в Церкві. «На забувайте, прошу, про перше покликання, перший поклик. Пам’ятайте! Господь надалі звертається до вас із тією само любов’ю, з якою ви були покликані! Не гасіть цієї краси, цього захвату від першого поклику. І працюйте далі! Це прекрасно. Завжди є що робити. Але молитва — найважливіша. Суть богопосвяченого життя це молитва. Моліться, і молячись, можете старіти, як добре вино!» — сказав їм Папа.
Також Святіший Отець висловив свою величезну вдячність чернецтву похилого віку, яке зберегло блиск в очах, бо це, як він підкреслив, у них палає вогонь духовного життя.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Ватыканскае радыё, Radio Watykańskie
Фото: Catholic News Service
фінансово.
Щиро дякуємо!
