У березневій «Кані» є рецепти, як віднайти своє місце в житті

Багато людей проживають  своє  життя,  аби  якось прожити, не в повноті. Тому й темою березневого номера журналу «Кана» стало питання віднайдення свого покликання. І хоч рівень безробіття в Україні такий, що складно бути перебірливим, але все ж таки варто шукати заняття «по серцю своєму».

Що воно таке – те наше покликання, як його віднайти, коли треба ще й гроші заробляти, сім’ю годувати? Саме про це читачам розповідає  англієць Кевін Бріджес, який уже близько десяти років проводить тренінги “Джампстарт”, які допомагають людям входити у повноту того, що Бог приготував для них. Також Кевін радить, як подолати страх, який не  тільки не  дозволяє  людині  робити  те, чого вона прагне, але й не дає  їй побачити, до чого вона покликана.

Спорідненість душі і справи, яку людина обирає головним заняттям у своєму житті, робить цю людину щасливою. Така спорідненість формується ще в дитячому віці – у сприятливих умовах і за підтримки батьків. Про це мова в інтерв’ю з психологом Яною Кремінською, яка розмірковує, як батькам розпізнати, до чого має здібності їхня дитина, і як допомогти їм розвинутися.

«Думка про одне-єдине правильне професійне  покликання  для  багатьох  є  оправданням  власної  неуспішності», – ділиться з читачами о. Ростислав Пендюк. Священик каже, що навіть якщо людина в якийсь момент усвідомить, що помилилася з вибором, все одно все можна змінити. Головне – треба мати сміливість до цього, бо Бог приготував для нас не лише варіант «а».

У березневому числі редакція «Кани» приготувала й цікаве інтерв’ю із сім’єю Мар’яна та Соломії Качмарів, які мали відвагу трьох своїх дітей народжувати вдома, а також відверто говорити на диктофон: «Ми зараз у кризі». Захопить читачів й розмова з Андрієм Салюком, який має цікаву професію – пам’яткоохоронець, і стоїть на сторожі культурної столиці України.

Цікавинкою номера є і розповідь про єдиний на разі у нашій країні християнський колегіум для дівчат «Знамення», який діє у Зарваниці. Та репортаж із будинку престарілих, про який авторка не могла говорити інакше, як «будинок болю».

Окрім того, в «Кані» завжди є інформація про культурні новини та вартісні книги і фільми.

Детальніше про умови придбання журналу «Кана» дивіться на сайті видавництва «Свічадо».

Про «життя» часопису читайте на сторінці у Фейсбуці.