Греко-католицький календар
Преп. й ісп. Василія, співпосника Прокопового
Іс 8, 13- 9, 7
13 Господа сил — Його шануйте як святого; Його ви маєте боятися, перед Ним маєте тремтіти! 14 Він — камінь спотикання і скеля падіння для обох домів Ізрáїля; Він — сіть і пастка на мешканців Єрусалиму. 15 Багато з них спотикнеться, впаде й розіб’ється, заплутається в сіті й упіймається. 16 Я заховаю це свідчення, я запечатаю це об’явлення у серці моїх учнів. 17 Чекаю Господа, що закриває обличчя своє від дому Якова, і на Нього уповаю. 18 Ось сам я і мої діти, що їх дав мені Господь; ми — знаки і прообрази в Ізрáїлі від Господа сил, що перебуває на горі Сіоні. 19 Супроти ж поради, питай, мовляв, тих, що мертвих викликають, та знахурів, що харамаркають та мимрять, — то хіба ж народові не питати свого Бога? Хіба ж мерців про живих питати, — 20 щоб осягнути науку й свідоцтво? Коли ж вони не так говорять, то будуть, немов той, для кого нема світанку. 21 І буде Він блукати по землі, пригнічений та голодний, і з голоду буде лютувати та царя свого й Бога проклинати; погляне вгору, 22 подивиться на землю, а там лише горе й морок і темрява густа. Але ця тьма-тьменна розійдеться. 23 І не буде більше темноти в країні, де було горе. Як за минулих часів принизив він землю Завулона й землю Нафталі, так у майбутньому прославить приморську дорогу, Зайордання, Галилею поганську.
1 Народ, що в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло. 2 Помножив єси їхні радощі, веселощі побільшив єси. Вони радіють перед тобою, як радіють під час жнив, як веселяться, коли здобич паюють. 3 Ярмо бо розтрощиш, що над ним тяжіло, палицю на плечах у нього і тростину його посіпаки — як за часів Мідіяна. 4 Бо все взуття піхотинця під час битви, всякий плащ, облитий кров’ю, піде на спалення, вогнем буде пожертий. 5 Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру. 6 Щоб збільшити владу в безконечнім мирі на престолі Давида і в його царстві, щоб його утвердити й укріпити справедливим судом віднині і повіки, — ревність Господа сил це чинить. 7 Господь послав до Якова слово, і воно в Ізрáїлі впало.
Бут 6, 9-22
9. Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом. 10. Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета. 11. Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства. 12. Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі. 13. І сказав Бог до Ноя: “Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею. 14. Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою. 15. Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п’ятдесят завшир і тридцять заввиш. 16. Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній. 17. Оце Я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине. 18. Але з тобою Я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою. 19. З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця, 20. З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими. 21. Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти. 22. І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.
Прип 8, 1-21
19. Господь мудрістю заснував землю, Він розумом утвердив небо. 20. Його знанням розсілися глибини, і хмари скрапують росою. 21. Мій сину! Бережи розум і обачність; нехай не зникають з-перед очей у тебе, 22. і вони будуть життям душі твоєї, окрасою твоєї шиї. 23. Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, і нога твоя не спотикнеться. 24. Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, коли лягатимеш, сон твій буде солодкий. 25. Не бійся ні переляку раптового, ані напасти злих, коли нагряне, 26. бо Господь буде безпекою твоєю і збереже ногу твою від пастки. 27. Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити. 28. Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, дам узавтра”, — коли є у тебе щось. 29. Не куй зла на твого ближнього, коли він з тобою перебуває в довір’ї. 30. Не сварися з чоловіком без причини, якщо він тобі зла не заподіяв. 31. Насильникові не завидуй, не наслідуй його поведінки, 32. бо розбещений для Господа осоружний, з праведниками ж Його дружба. 33. Прокляття Господа в домі злого, а житло праведника Він благословляє. 34. З насмішників Господь сміється, покірним дає ласку.